Підняти не можна залишити: що відбувається у Верховній Раді на тлі податкових законопроектів?
Сьогодні, 8 квітня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон, відомий як "закон про податок на OLX". 234 депутати проголосували "за", що лише на дев'ять більше за мінімально необхідну кількість. Така крихка підтримка вже сама по собі свідчить не про стабільність, а про глибокі проблеми всередині парламенту.
Законопроект "про податок на OLX" – це один із найпростіших законопроектів у пакеті вимог МВФ, але навіть його ухвалення продемонструвало, наскільки складною стала внутрішньополітична ситуація у Раді. Найбільш чутливі й складні питання, наприклад оподаткування ФОПів, навіть не винесені на порядок денний. Інший резонансний законопроект про оподаткування посилок узагалі не дійшов до голосування.
Результати голосування показують, що рішення було забезпечене не стільки президентською фракцією, скільки ситуативним союзом різних груп. "Слуга народу" дала 174 голоси, тоді як "Європейська Солідарність" і "Батьківщина" не підтримали закон зовсім. Натомість значну роль відіграли різні депутатські групи та позафракційні: "Довіра" дала 16 голосів, "Відновлення України" – 12, "Платформа за життя та мир" (ексОПЗЖ) – 10, "Голос" – 8, "За майбутнє" – 5, ще 9 голосів надійшло від позафракційних.
Таким чином, ключову роль у прийнятті рішення відіграла не "монобільшість", яка формально продовжує існувати тільки на папері, а ціла коаліція, побудована на ситуативних домовленостях. Без голосів "Довіри", колишніх представників ОПЗЖ, а також частини інших груп цей закон просто не був би ухвалений.
Особливо добре ці "торги" видно на прикладі депутатської групи "Довіра", від якої 16 із 19 депутатів проголосували "за", тоді як інші троє просто були відсутні. Така підтримка напряму вказує на те, що вже у найближчому майбутньому слід чекати нових рішень щодо сої, ріпаку та олії.
І те саме правило стосується колишніх ОПЗЖ, які теж переслідують власні інтереси.
Однак цікавим сигналом є внутрішні проблеми у самій фракції "Слуга народу". Чотири депутати проголосували проти: не утрималися, а саме виступили проти. Мова йде не не про випадкових чи маргінальних фігур як, наприклад, Мар'яна Безугла. І це дедалі більше свідчить про розкол у фракції. До речі, сама Мар'яна Безугла, яка вже є позафракційною, підтримала законопроєкт.
У підсумку можна говорити про кілька ключових тенденцій: по-перше, президентська фракція більше не здатна самостійно забезпечувати ухвалення рішень. Кожне голосування вимагає складних домовленостей із різними групами впливу, які мають власні інтереси та умови.
По-друге, законодавчий процес перетворюється на політичний торг. Підтримка тих чи інших рішень буде більше обумовлюватися майбутніми економічними кроками: введенням або скасуванням мит, регуляторними змінами або іншими вигідними для окремих груп ініціативами.
По-третє, це лише перше читання. І якщо навіть для нього довелося збирати голоси буквально з усієї Ради, то перспективи другого читання виглядають ще менш райдужними.
І це створює політичну кризу, вихід з якої теоретично існує, але він потребує надто великої політичної волі. Єдиним рішенням залишається зміна Кабінету Міністрів, який вже показав свою непрацеспроможність через постійні корупційні скандали та повне ігнорування Верховної Ради, розширення переговорного процесу за участі парламенту, зупинка випадків жорстокої мобілізації та вирішення інших соціальних питань та нарешті досягнення якнайшвидшого миру.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
