Велика Британія і Україна в 2017: ритми змін і зміна ритмів
Кінець грудня – це завжди час для роздумів, коли ми проводжаємо цей рік і готуємося зустріти новий. Цей рік Україна завершує на позитивній ноті – звільнено понад 300 полонених по обидва боки лінії розмежування, які возз'єднались із сім'ями напередодні Нового року. Я дуже сподіваюсь, що ми побачимо подальший прогрес у мінських угод в 2018 році – першим же кроком має стати тривале і реальне припинення вогню, якого ми очікуємо від Росії.
Як це завжди буває, найбільше від конфліктів страждають саме мирні жителі. Тому в 2017 році Велика Британія продовжила надавати гуманітарну допомогу найбільш вразливим верствам населення по обидва боки лінії розмежування. Це передбачало поставку необхідних продуктів харчування, теплого одягу, обігрівачів і надання доступу до водопостачання та медичних послуг.
Ми продовжили співпрацю з Фондом народонаселення ООН, щоб допомогти подолати гендерне насильство і надати можливість понад 100 тис. жінкам мати доступ до медичних і соціальних послуг.
Велика Британія залишається найбільшим донором, що фінансує роботи з розмінування, які виконує шотландська неурядова організація The HALO Trust. Співробітники цієї організації мужньо працюють, щоб зменшити небезпеки від снарядів і мін, зокрема, шляхом відповідного навчання спеціалістів з числа цивільного населення. Я мала змогу побачити їхню роботу на власні очі під час двох своїх поїздок на Донбас цього року.
Окрім того, я побачила, як наше фінансування у формі мікрогрантів для малого бізнесу через Міжнародну організацію з міграції допомогло вимушеним переселенцям відновити своє життя і робити свій внесок у місцеву економіку.
Але йдеться не лише про конфлікт. У липні цього року у Великій Британії відбулася Лондонська конференція з питань реформ в Україні, яка зібрала понад 40 делегацій з різних країн і міжнародних організацій. На цій конференції ми заслужено привітали Україну з прогресом, досягнутим за останні 3 роки, та спільно визначили чітку "дорожню карту" подальших дій, яку підтримав уряд України та її міжнародні партнери. Я рада, що у 2018 році наступну конференцію з реформ в Україні прийматиме Копенгаген.
Однак, наприкінці року Україні знову треба робити важкий вибір. Незважаючи на поступ у проведенні реформ, здається, що певні інтереси прагнуть підірвати зусилля по боротьбі з корупцією. Це викликає глибоке занепокоєння. Корумпована Україна – це вразлива Україна. Немає сенсу захищати Україну вздовж лінії розмежування, якщо задні двері й вікна залишаються відкритими для зовнішніх загроз. Тому я сподіваюся, що Україна зможе подолати корупцію у спосіб, який не залишає сумнівів, і зможе підтримати незалежні антикорупційні інституції. Це дозволить залучити більше іноземних інвестицій, а також підвищити рівень життя всіх українців. Зволікати у боротьбі з корупцією значить залишити країну вразливою, особливо для загроз з боку Росії, та зруйнувати гарну репутацію, яку Україна здобула на міжнародному рівні за останні три роки.
Нам потрібна сильна Україна з розвинутою економікою і стійкими інституціями. Сильна Україна – це добре для європейської безпеки, стабільності та економіки. Україна поставила перед собою мету більш тісної інтеграції з ЄС і НАТО; ми підтримуємо реформи, які наближають Україну до цієї мети.
Отже, досі цей блог був доволі серйозним. Але що ще ми дізналися у 2017 році? Ну, ми з'ясували, що Україна може влаштувати супер-класну вечірку та прийняти найрізноманітнішу багатотисячну публіку з усього світу. Євробачення було великим успіхом, завдяки якому, без сумнівів, Київ міцно укорінився на туристичній мапі.
Ми також бачили реальний прогрес в області гендерної рівності: як свідчить моє селфі з Президентом і представницями його команди, в Україні зростає кількість талановитих жінок-міністрів і політиків, які впроваджують реальні зміни в своїй країні.
Цього року було призначено урядову уповноважену з гендерних питань України, а також було проведено перший Український жіночий конгрес, де з доповіддю виступив Прем'єр-міністр. Я також хотіла би віддати належне роботі заступника Міністра внутрішніх справ Анастасії Дєєвій, яка, на жаль, пішла у відставку, але яка продемонструвала мужність і рішучість (як і результати) в питаннях захисту прав українських жінок.
Особливо для мене одним із головних моментів у 2017 році був візит корабля Королівських ВМС "HMS Duncan" до Одеси в липні. Я відчувала безмірну гордість, коли одне з найбільш технологічно досконалих суден у світі під командуванням капітана Елеонори Стек пришвартувалося біля Потьомкінських сходів.
Окрім капітана, шкіпер та низка інших членів команди – також жінки. Цей візит не лише продемонстрував незмінну відданість Великої Британії справі європейської безпеки, але також і той факт, що жінки відіграють значну роль у сфері безпеки та оборони. Я пишаюся досягненнями Великої Британії в цих областях.
На початку року багато людей мені казали, що Велика Британія не буде приділяти пильну увагу Україні у зв'язку з переговорами з ЄС. Наприкінці року я можу категорично заявити, що це не правда. За підсумками 2017 року Велика Британія зробила другий за розміром внесок у діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ; ми розширили програму військових навчань для Збройних сил України в рамках операції ORBITAL; ми організували візити британських міністрів оборони та закордонних справ, в той час як Президент Порошенко відвідав Велику Британію у квітні, а Прем'єр-міністр Гройсман (як і, здавалося б, половина Кабінету Міністрів України) – у липні. І ми продовжуємо надавати багатомільйонний пакет двосторонньої допомоги та підтримувати Україну на міжнародних майданчиках, наприклад, працюючи разом над вже прийнятою резолюцією ООН з прав людини в Криму.
Отже, підсумовуючи, 2017 для Великої Британії в Україні був роком партнерства, дружби, важкої праці та не менш важких меседжів. Моя сім'я і я ніколи не припиняємо дивуватися талановитим українцям, з якими ми маємо честь працювати і зустрічатися. І ми ніколи не втрачаємо можливостей подорожувати Україною.
Тож ми бажаємо вам щасливого, мирного і успішного 2018 року!
З Новим Роком!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
