Давос завершився, що далі?
Давос завершився. Але світові загрози залишилися без рішень (їх не позначили навіть пунктиром), без вірного і чесного діагнозу (ніхто не відважився сказати правду, страшно).
Не бачу сенсу в дискусіях на кшталт, коли обвалиться Греція і вийде з євро зони, хто наступний за нею – Португалія або хтось інший, чи коли сама зона євро впаде. Ці дискусії скоріше схожі на таке собі відсторонене гадання.
Але постояти в стороні від світової кризи, наслідки якої, якщо не діяти швидко, можуть бути руйнівними, не вдасться нікому – ні слабким, ні сильним державам. Так само Україні, економіка якої більше ніж на 50% залежить від ситуації на світових ринках.
Недарма представник Гонконгу визнав, що "за все його життя ще ніколи не було так страшно за світ, як сьогодні". Але страх чи правдива оцінка не повинні паралізувати свідомість, навпаки – мають спонукати до рішучих дій.
Як діяти в умовах України?
Щоб діяти, потрібні повноваження, в опозиції їх немає. Радити Януковичу? Сам він зайнятий іншим, а в уряді дивляться під ноги, стратегічним плануванням там і не пахне...
Якби я визначав пріоритети бюджетного фінансування і державної підтримки окремих галузей, то в нинішніх умовах вкладав би кошти за трьома напрямами:
1) в людину, людський потенціал – це насамперед якісна освіта, медицина і фізичне виховання, а ще – гідна погодинна зарплата і, відповідно, гідна пенсія;
2) в науку, насамперед прикладну, з виходом на кілька сучасних проривних технологій;
3) в енергозбереження, аби Україна швидше забула про "дешевий" російський газ.
Доки світ дозріє до необхідності швидких і добре скоординованих зусиль по створенню нової, більш ефективної і дієздатної фінансової системи, до координації ресурсних потоків, у першу чергу енергетичних, продовольства, інших стратегічних ресурсів, Україна не може чекати.
Вказані три пріоритетних напрями фінансування створять надійну основу для подальшого поступального розвитку.
Коли кажу про "гідну зарплату і пенсію", одразу відкидаю можливі звинувачення у популізмі. Йдеться про інше – необхідність розвитку внутрішнього ринку, зменшення залежності від коливань на світових ринках, а для цього маємо підвищити купівельну спроможність наших громадян.
Як саме? В першу чергу, збільшити частку зарплати у структурі собівартості продукції, як мінімум, у півтора рази. Тому що протягом останніх 20 років частка витрат на зарплату постійно зменшувалася. А ще – вивести зарплату з тіні, аби пенсії у людей теж були гідними.
Відновлення платоспроможного внутрішнього ринку та зменшення залежності від експорту й імпорту дозволять економіці України вистояти під час світових економічних штормів. А інвестиції в людей, науку, енергозбереження спрацюють на стратегічну перспективу.
Читайте більше на www.grytsenko.com.ua
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
