16 квітня 2021, 12:24

Париж, які очікування?

Не дуже веселі, якщо чесно. Можна порадіти ще одній можливості прямого спілкування Президента України з лідерами двох провідних держав Європи, які останні сім років стоять солідарно поряд з Україною. Які доклали величезних зусиль і витратили купу власних нервів і часу на здійснення політичного, дипломатичного і санкційного тиску на Путіна з метою деескалації агресії і відновлення миру. Весь цей позитив важко переоцінити, і Україна щиро вдячна Франції і Німеччині за їхню солідарність і підтримку у важкий для нас час. Але.

Є причини і фактори, які не можуть не тривожити, і які найбільше проявляються саме в моменти загострення на фронті, коли позиції Франції і Німеччини оголюються і впливають на хід переговорів саме під страхом путінської ескалації. Які це причини і фактори?

1) У Франції і Німеччини традиційно було і є особливо тепле ставлення до Росії і Путіна, попри розв'язану ним війну проти України. Для обох держав Росія і Путін важливіші, ніж Україна і Зеленський.

2) Франція і Німеччина війну Росії проти України війною не вважають – обоє називають її "конфліктом на сході України", так само як називає її Путін. Про Путіна-вбивцю чи Путіна-ворога від лідерів Франції й Німеччини світ не почує – це не Америка і не Литва.

3) Франція і Німеччина твердо і послідовно підтримують анти-український і, за великим рахунком, анти-європейський проект Путіна "Північний потік-2".

4) Франція і Німеччина не підтримують плани України щодо набуття членства в НАТО і Євросоюзі, навіть у віддаленій перспективі. Так само негативно до планів України ставиться Путін.

5) Франція і Німеччина твердо і публічно наполягають на безумовному виконанні Україною "Мінських угод", саме так як їх розуміє Путін, тобто з фактичною капітуляцією України і позбавленням її перспективи членства в НАТО і ЄС.

6) Франція і Німеччина, в разі чергового загострення на фронті, замість твердого і прямого засудження Путіна-агресора – закликають до деескалації і примирення "обидві сторони", ставлячи тим самим в один ряд агресора і жертву агресії. З такими ж закликами теж до "обох сторін", України і ОРДЛО, постійно-фальшиво звертається і Путін.

7) Франція і Німеччина неодноразово наполягали і тиснули на керівництво України, попереднє і нинішнє, вимагаючи якнайшвидшого проведення виборів в ОРДЛО, добре знаючи, що там немає і ближчим часом не буде для цього навіть мінімально допустимих безпекових передумов. Так само наполягає і тисне на Україну Путін...

Було би наївним вимагати/очікувати від держав-партнерів більшого, заради нашої підтримки, ніж вони можуть собі дозволити, виходячи з інтересів їхніх власних країн – це зрозуміло. Але тоді так само зрозуміло має бути і їм, нашим партнерам – Україна повинна і буде відстоювати свої власні інтереси, життєво важливі для її сьогодення і її майбутнього. І не погодиться, не сприйме капітулянтську позицію, навіть якщо вона пропонується партнерами і їх влаштовує.

Тож у Парижі й після Парижу Україні і її президенту доведеться проявити неабияку твердість, щоби цей обід-саміт потім не завершився капітуляцією перед Путіним і водночас не зруйнував, навпаки – зміцнив атмосферу довіри й підтримки у відносинах з Францією і Німеччиною. Завдання дуже непросте, але все ж воно – з категорії mission possible.

powered by lun.ua

Париж, які очікування?

Не дуже веселі, якщо чесно. Можна порадіти ще одній можливості прямого спілкування Президента України з лідерами двох провідних держав Європи, які останні сім років стоять солідарно поряд з Україною...

Катастрофа в Міноборони – реагувати треба негайно!

Резонансну інформацію отримав із Міноборони. Чотири генерали вищого командного складу подали позови і судяться з міністром оборони. Мені невідома суть позовів, службова вона чи особистісна, насправді це неважливо...

Настав час для плану Б.

Свіжі заяви агресора вустами Гризлова: Росія виступає категорично проти будь-яких змін до Мінських угод і погрожує Україні "непоправними наслідками"...

''Податок на додану жадібність'' – нинішня влада теж в долі, як і всі попередні влади?

Війна, пандемія, горе і сльози, мільйони людей за межею бідності – ненажерливих не зупиняє нічого! Крадіжки з бюджету сягають 5,000,000,000 гривень щомісяця! П'ять мільярдів! Лише на схемах ПДВ! А на митниці? На держпідприємствах? На завищених усюди тарифах? На занижених усюди рентних платежах? В таких масштабах грабувати країну без "кришування" згори – НЕМОЖЛИВО! Прочитайте свіжу статтю Юлії Самаєвої "Податок на додану жадібність" на DT...

Біда не приходить одна.

Цього року в українських річках зафіксовано найнижчий рівень води за останні майже 100 років. Крім того, через теплу зиму і відсутність холодних паводкових вод з льодом, річки екологічно не очистилися весною...

В межах одного життя. Що попереду?

Чорнобильська катастрофа, розвал Союзу, створення власної держави, кардинальна зміна економічного укладу і суспільних відносин, багатократні болючі спроби реформ, два загальнонаціональних Майдани, війна/окупація/анексія, пандемія, соціально-економічні й фінансові обвали, потужні екологічні виклики...