Ура-а-а-а?!
Міністр Саламатін щасливий: підводний човен "Запоріжжя" вийшов в море.
Насправді це приклад абсолютно безвідповідального рішення і не менш безвідповідального марнування бюджетних (людських) коштів.
Чому?
Човен має вік понад 40 років, а розроблявся він півстоліття назад.
Україна має один-єдиний підводний човен.
Щоб утримувати той один човен, потрібно мати (підготувати, створити): два екіпажі особового складу, берегову інфраструктуру, систему логістики, закупівлі (розробки, виробництва) спеціальної техніки і зброї для човна, окрему рятувальну службу з транспортними засобами (морськими і повітряними), окремий факультет підготовки офіцерів-підводників у Севастопольській академії ВМС, навчальні підрозділи для підготовки матросів і мічманів...
Бойових завдань для підводного човна у Чорному морі – нема!
Єдине завдання для того човна – небойове: бути мішенню, для тренування надводних кораблів навичкам протидії підводним човнам. Все!
Усі країни Чорноморського басейну, без виключення, постійно взаємодіють в рамках об'єднаних сил BLACKSEAFOR, кожного року вони проводять спільні навчання, в т.ч. з протидії підводним човнам – і проблеми мішені не виникало ніколи, одна з країн завжди надавала свій човен як мішень.
Якби хтось порахував за критерієм "ефективність-вартість", то висновок очевидний: вплив того підводного човна на боєздатність – нульовий, а відтак кошти (на його введення у бойовий склад і утримання) краще спрямувати на дійсно пріоритетні напрями: сучасні засоби розвідки, системи зв'язку і управління військами, Сили спеціальних операцій, Сили інформаційної протидії (в т.ч. хакери), потужні високоточні боєприпаси...
Хто має прийняти рішення і має для того повноваження?
Президент, він же Верховний Головнокомандувач Збройних Сил.
На жаль, зараз в Україні такого нема.
Бо Янукович – Верховний Головнокомандувач чого завгодно: Внутрішніх військ, Податкової міліції, СБУ, МВС, прокуратури, судів, олігархів, але – не Збройних Сил: (
Більше інформації на сайті www.grytsenko.com.ua
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
