Верховна Рада має сказати своє конституційне слово!
Глави зарубіжних держав, провідні політики і експерти всього світу зараз висловлюють свої оцінки нових Мінських угод. А яким є ставлення до цих угод лідерів парламентських партій України? Верховної Ради загалом?
Після Мінських переговорів ситуація стала ще більш тривожною. Чому? Тому що в Мінську Путіну-агресору (агресору!) Порошенко з Меркель і Оландом дали в руки важелі визначати не лише сьогодення України, але і її майбутнє.
У Мінську Путіну-агресору дозволили контролювати Державний кордон України ще, як мінімум, протягом 10 місяців.
У Мінську Путіну-агресору надали право диктувати, за якою Конституцією жити нам і нашим дітям.
У Мінську Путіну-агресору дали в руки механізм блокування нашої Угоди про асоціацію з Євросоюзом, а значить – визначати, яким курсом Україні рухатися чи не рухатися взагалі.
Таким чином, у Мінську Путіну-агресору дали право впливати на нашу внутрішню і зовнішню політику на десятиріччя наперед.
При тому, що ні у Мінську, ні в інших форматах, ніхто не визнав Путіна – агресором, у відповідь на офіційне звернення Верховної Ради.
Президент може помилятися, він може підписати щось не те. Але помилки Президента треба виправляти. Хто має це робити? Верховна Рада.
Нагадаю, що ми з Вами живемо не в президентській, а в парламентсько-президентській державі. У якій не Президент (у Мінську, Брюсселі, Вашингтоні, чи ще десь), а саме парламент – наділений правом визначати ЗАСАДИ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ.
Так записано в Конституції – і так має бути!
Тож настав час Верховній Раді сказати своє конституційне слово. Аби запобігти негативним наслідкам підписаних у Мінську документів.
Щоб ніхто, тим більше Путін-агресор, замість нас не визначав наше майбутнє!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
