Про ТСК для розслідування корупційних зловживань Уряду
Потрібна вона, чи не потрібна? Навколо цього тривають дискусії з блокуваннями у Раді. Моя відповідь – ТСК потрібна. Чому?
Звинувачення були озвучені публічно й багатократно. На всю країну і на весь світ. Людину, яка їх озвучила на адресу Уряду, сам Уряд одразу ж звільнив, що теж виглядає не надто продуманим кроком. Той же Уряд своїм рішенням урізав фінансування структурі, яка виявила порушення – це теж не додає довіри урядовцям.
Залишити звинувачення у мільярдних оборудках без відповідей? Без покарання винних? Без повернення вкрадених коштів? Неправильно і неприйнятно!
Своє слово напевно скаже Генеральна прокуратура. Але не всі в країні довіряють прокурорам, і небезпідставно. За цих умов парламентський контроль, з відкритим для преси й громадськості розглядом звинувачень і, головне, фактів, дасть більшу впевненість суспільству в тому, що нічого не замовчать і не приховають.
Дехто ситуативно підігріває цю тему з власних політичних міркувань, в ефірах і в Раді, дбаючи не про дійсно боротьбу з корупцією, а про власні рейтинги, ми з Вами це теж бачимо. Це вже так званий collateral damage. І все ж – ТСК потрібна!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
