Весна-2014. Не забуваймо цю історію. З неї все почалося
Кандидат у президенти США разом з кандидатом у мери столиці США напередодні виборів таємно вилетіли закордон, у Гватемалу, і провели таємну зустріч з олігархом Аль Капоне, якого затримали там через Інтерпол. В ході довгої 28-годинної зустрічі було досягнуто й підписано "понятійні домовленості" з ключових питань управління Америкою на наступні п'ять років. Аль Капоне затвердив кандидатури претендентів і благословив їх на однотурову перемогу. Пізніше, вже після виборів, Аль Капоне підтвердив факт зустрічі й досягнутих домовленостей під час розгляду його корупційної справи в суді. Правоохоронні органи і народ США дізналися про цю таємну зустріч і таємні домовленості задовго до дня голосування. Але на диво, це жодним чином не вплинуло на результат волевиявлення – і Президент, і столичний мер були обрані в першому турі. До того ж Президент вперше в історії США переміг в усіх, без виключення, штатах країни.
Ця корупційно-передвиборча історія, неможлива в США за визначенням, насправді не про Америку – про Україну. Про події весни 2014-го напередодні наших виборів. Про вікопомну 28-годинну таємну зустріч у Відні, в ході якої олігарх Фірташ благословив кандидатом у президенти України олігарха Порошенка, кандидатом у столичні мери Кличка, з дальшим "понятійним" розподілом влади в країні. Про таємну зустріч і "понятійні" домовленості преса дізналася і повідомила виборцям задовго до дня голосування. Але народну думку щодо однотурової підтримки це не змінило, вперше в історії України Порошенко переміг в усіх областях. Втім, змінило країну, вже після виборів. І не так, як того очікував необачно-довірливий народ.
Не забуваймо цю корупційно-олігархічну історію. З неї все почалося.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.