2 листопада 2012, 18:41

Нью-Йорк після мегашторму. Аль Джазіра в поміч (+ ФОТО)

Для мене найкрасивіша історія про буревій Сенді про те, як жителі Нижнього Манхеттена зібралися довкола машини Аль-Джазіри, з якої та передавала сигнал, щоб підзарядити свої мобільні телефони.

(Фото: Giles Clarke)

Вечір. Я повернулася до Нью-Йорка наступного дня після шторму. "Ти побачиш геть інше місто," – пишуть друзі.
(Фото Jenna Pope)

До них у Грінпоінт перебралися знайомі, чиї домівки у прибережних районах Брукліна затоплені. Південь Манхетена у темряві.
(Фото: Jenna Pope)

Метро не працює.
(Фото: Jenna Pope)

Замість нього автобуси, на які чекають неймовірно довгі черги. У Нью-Йорку найменший відсоток жителів США, які користуються автомобілями. Інакше місто б стояло в заторах. Власне це відбувається зараз. Підходить автобус і люди заходять спокійно без жодної штовханини. Автобуси цього вечора безкоштовні. Кілька людей зайшли до забігайлівки навпроти зупинки.

- Вам що?

- Та ні, ми просто погрітися. Там зимно

- Звісно, звісно. Та й ти нікуди не йди, – звертається до мене продавець. – Там справді холодно.

І без того тиснява, а я ще й з валізою, але чомусь вибачаються всі інші.

(Фото: Jenna Pope)

Ніч. Хеловвін. Для американців справді одне з найважливіших свят. Цього разу вирішили відзначати скромно. Вечірки в закладах у своєму районі, та й дозволено без костюмів.

Ранок. Гугл показує, що дорога в Манхеттен, яка б зайняла 15 хвилин, триватиме 2 години. Пішки так само. Велосипед усього 25 хвилин, але тут ще немає системи оренди велосипедів, як у Вашингтоні. Усі місцеві в соцмережах діляться повідомленнями про розклад транспорту.

=

Вирішую йти пішки через міст Вільямсборо. Welcome to the Dark Side (Ласкаво просимо на темну сторону) – жартують ньюйоркці. Світла немає до 34-ї вулиці, тому весь південь ніби вимер. Все ж на автозупинках черги.
(Фото Jenna Pope)

Десь після 24-ї з'являються забігайлівки біля яких черги – люди підзаряджають свої телефони та ком'ютери.
(Фото: Jenna Pope)

Ще довша черга – за кавою. Місцеві не зраджують собі і купують каву там, де найкраща в районі, а не в Старбаксі, де черга трохи менша. Адже для ньюйоркців Старбакс сьогодні – як МакДональдз в Україні. Усюди, де є світло – чи це маленький ресторанчик чи дорогий готель – крізь вікна видно купу народу з комп'ютерами.
(Фото: Giles Clarke)

Я не встигаю все фотографувати сама, адже запізнююся на зустріч. Майже дві години пішки хай і погожим ранком чимало. Навіть дуже важливі люди, зустрічі з якими призначалися похвилинно (9:45, 10:00 чи 10:15) кажуть – не поспішай, ми знаємо, що з Брукліна дістатися важко. Дуже дивно – на всій цій величезній території не працюють мобільні телефони.
(Фото: Jenna Pope)

День. Вибираюся вище. Буревію як не було. Усі щось купують. Такий розподіл чомусь викликає неприємні відчуття. Черга у магазин Apple. Там купа ком'ютерів із безкоштовним інтернетом, тому люди шлють свої імейли з моделей для демонстрації.
Центральний парк закрито – прибирають завалені дерева. Хоча він виглядає як завжди пасторально.


Напроти – ось цей кран, що мало не завалився.


Вечір. Повертаюся через інший міст Квінзборо. Гуглмапа показує кілька миль і півтори години. Автобуси ходять, але надто великі черги. Люди їдуть додому на скейтах, роликах, лонг-бордах. Якійсь дівчині стало зле. Зібралася група людей, щоб допомогти. Не знала, що в Нью-Йорку можна пройти 40 хвилин не побачивши, ані душі. Це Квінз. Вулиця імені Ван Дама огидна.


Індустріальна зона. Лише вантажівки, будинки з забитими вікнами. На підошвах протерлася дірки. Телефон сів. Я так само читаю й пишу "апдейти" з хештегом #sandy. Twitter – точно міні-агенція новин. Мені прикро, що так багато уваги приділено буревію у Нью-Йорку. Його наслідки на Кубі, Гаїти та Домініканській республіці жахливіші. Але там немає журналістів, а отже – немає катастрофи.



Виправдовуюся: я б писала з Гаїті, але ж я не там, а у Нью-Йорку, тому можу розповідати лише про те, що бачу на власні очі чи чую від знайомих.

(Фото: Giles Clarke)

Мене питали, чим займаються активісти Occupy! Рух не вмер, просто кожен займається своєю маленькою справою. Хтось веде кампанію проти студентських боргів на освіту, інші готують підручник, який би навчив американців не жити в кредит. Інші борються з однією із Trinity Church, яка є одним із найбільших землевласників у Нью-Йорку і давно перетворилася на компанію-орендаря. У Вашингтоні активісти Occupy Monsanto ведуть кампанію проти одного з найбільших виробників їжі з ГМО. У Чикаго – відвойовують комунальний центр для заробітчан-імігрантів. У Вісконсині ось уже півтора роки в обід на центральній площі збираються представники профспілок и співають пісень, виступаючи проти скорочень. У Неваді – закликають громадян переводити гроші до маленьких приватних банків замість конгломерацій.

(Фото: Giles Clarke)

Під час буревію нью-йоркські активісти першими почали доброчинну кампанію "Окупуй Сенді". Вони збирають пожертви, поширюють повідомлення для тих, кому немає де ночувати, митися, користуватися електронними приладами.
Найбільше – поширюють інформацію про всі ті місця, куди не добралися рятувальники. Та критикують владу за те, що вона забула про райони, де живуть найбідніші, зокрема Рокавей та Стейтен айленд. Ось можна переглянути нашвидкоруч створену волонтерами сторінку в Інтернеті, на якій координується допомога https://statenisland.recovers.org

Метро частково працює та ще й безкоштовне. Тож їду на Стейтен айленд, щоб на власні очі побачити як самоорганізована ця допомога і чим не віртуально займаються люди з Occupy.
(Фото: Giles Clarke)

Кандидати в президенти відновили кампанію. До виборів 4 доби. Буревій на користь Обамі. Знайдеться хтось, хто скаже, що його теж зорганізували політтехнологи, ФБР та ЦРУ.



Величезна подяка активістам Occupy Jenna Pope та Giles Clarke за надані фото

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому ЄС дали Росії ще три дні? В чому логіка?

Кілька тижнів тому суд скасував європейські санкції, застосовані проти сирійського банку. Той довів, що процедура прийняття рішень була порушена, адже не було прямо доведено, що банк має стосунок до загибелі людей, і що його було попереджено про застосування санкцій...

Тімоті Снайдер: ''Чіткі пропозиції від Майдану щодо бажаних екомічних та політичних реформ дадуть змогу Заходу запропонувати конкретнішу допомогу.''

Тімоті Снайдер – американський історик, фахівець з історії Східної Європи, професор Єльського університету. Автор світового бестселера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним"...

Герой фільму ''Майдан'' Халід Абдалла: ''Важливо не те, як повалено владу, а як народ робить її підзвітною.''

Халід Абдалла – британський актор єгипетського походження, медіактивіст, один із засновників колективу громадянських журналістів "Mosireen". Герой документального фільму "Майдан" про єгипетську революцію, який цього року номіновано на "Оскар"...

Ен Епплбом: ''Не сам лише вуличний протест, а широкий Рух проти корупції, тиск на суди та міліцію допоможуть українцям''

Енн Епплбом – американська письменниця, журналістка, лауреатка Пулітцерівської премії за книгу "Історія ГУЛАГу". Зайняла 27-му позицію у переліку найвпливовіших мислителів 2013...

Тімоті Ґартон Еш: ''Україні треба доводити, що події і далі розвиваються в ключі Оксамитових революцій. Насильство псує сприйняття українського протесту на Заході.''

Тімоті Ґартон Еш - один з найвпливовіших гуматінарних мислителів сучасності, автор багатьох книг та публікацій, присвячених політиці та "історії теперішнього часу", які змальовують трансформацію Європи протягом останньої чверті століття...

Світові інтелектуали про майбутнє України. Відкритий лист

"Майбутнє України залежить передовсім від самих українців. Десять років тому, під час Помаранчевої революції, українське суспільство виступило на захист демократії, встаючи на боротьбу за гідне майбутнє...