Пане Президенте, початок війни з Тимошенко буде програшем насамперед для Вас. І для країни
Це – крик душі. Чесно кажучи, коли почув в інтерв'ю Президента "Плюсам" про тіньову приватизацію обленерго "в обмін" на голоси у парламенті, я був заскочений і вирішив дочекатися розшифровки: а може, недочув якогось слова, може не так зрозумів натяк. Хоча насправді знав, що все правильно зрозумів. І ось швидко прийшло повідомлення на УП під характерним заголовком "Ющенко підозрює, що Тимошенко роздасть обленерго за голоси в Раді".
Президент має повне право критикувати або піддавати сумніву дії і абстрактного прем'єра, і уряду, і конкретно Тимошенко. Дискусія – добре, здорова конкурентність – теж добре. В контексті нинішніх політичних розкладів Ющенко хоче позиціонуватися як арбітр, показати, що саме його рішення є вирішальними. Знову ж таки, можна обрати і такий варіант, а далі дивитися, хто кого переграє.
Але тут є два моменти. По-перше, не можна тільки роздавати вказівки, не беручи на себе відповідальності. По-друге, не можна це робити в принизливій формі, навіть щодо опонентів. А Тимошенко – це союзник. Незручний союзник, потенційний конкурент, але все-таки союзник, без якого дострокових виборів не було б, і вся влада перейшла б в руки Януковича. Це Президенту добре відомо.
Ющенко і його секретаріат постійно критикують Тимошенко. Можна по-різному ставитися до її дій, але те, що було сказано по ТВ публічно, є навіть не критикою, це звинувачення на адресу уряду, давайте назвемо речі своїми іменами. Якщо є якісь зауваження, сумніви, то вони обговорюються між партнерами в закритому режимі. Якщо говорити суто по-людськи, це не по-джентельменськи.
З політичної ж точки зору, звинувачення, винесені на екран, навряд чи сприятимуть порозумінню команди. Вони можуть додати сил опонентам, які блокують роботу парламенту. До того ж, зроблено це напередодні важливого для України першого візита нового прем'єра до Брюсселя. Хіба звинувачення по ТВ сприятиме прогресу в наших стосунках з ЄС?
Тимошенко намагається не реагувати на випади, що лунають з Банкової. Для неї це правильна позиція. І Президент має усвідомлювати, що подібні випади з його боку не тільки не розширять базу його електоральної підтримки, а радше, звузять її й надалі. Це також поганий меседж і тим прихильникам Президента, які ще є. Адже стиль спілкування з партнерами – теж багато що значить (хоча після того, що відбулося навколо Гриценка, дивуватися важко).
Вікторе Андрійовичу, "помаранчевий електорат" тричі давав Вам шанс. Я не хочу зараз розбирати непросту історію Ваших стосунків з Тимошенко, хто більш правий, а хто винний у тому, що Янукович свого часу повернувся до влади. Але база Вашої підтримки звужувалась, а Тимошенко – зростала. Четвертого шансу може уже не бути.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
