Київ – європейська столиця?
Перші враження після повернення з-за кордону майже завжди одні. Замість звернення "пан/пані, sir/madam" у транспорті чуєш "мужчына/женщына", в маршрутках тебе змушують слухати російську попсу або блатняк радіо "Шансон" (яке до справжнього шансону, зрозуміло, немає жодного відношення).
Водії маршруток палять – це ж неможливо уявити у Європі!
Гуляння з пивом/ джин-тоніком – так за це в будь-якій столиці Європи поліція штрафує миттєво. А у нас з цим завалюють у метро або маршрутку. Ні, я зізнаюся, що сам полюбляю вищеозначений продукт. Але якщо ми вже претендуємо на європейськість...
Ну, а про собак без намордників чи загажені ними двори я просто не кажу.
Для того, щоб це виправити насправді непотрібно суттєвих витрат. Достатньо елементарного рівня культури і бажання. Але його немає. А от мер нашої європейської столиці вирішив, що йому Києва замало, він хоче замахнутися на дострокових виборах на посаду прем'єра. Кіно і німці, сміх крізь сльози...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.