23 лютого в українських школах
Отже, завтра – "день захисника Вітчизни". Якої Вітчизни? Адже ця дата створення Червоної Армії прив'язана до перемог під Петроградом (тобто навіть не до подій в Україні).
"Свято справжніх мужиків", – каже Янукович, якому службу в армії не довірили (через відомі причини). Тож, мабуть, не йому судити про це.
Ветеранів другої світової ми шануємо в День Перемоги. А коли шанувати інших?
Ті, хто пройшов через Радянську Армію і має до того сентименти, хай святкують. І квіти люди хай кладуть загиблим. І не тільки в цей день.
Але для чого нав'язувати цю дату нашим дітям? Бачу це по своїй доні, яка відвідує 6 клас в українській гімназії. Дівчат продовжують привчати поздоровляти хлопців саме в цей день. Українською ця гімназія, як і багато інших, є за назвою, за галочками і формальними показниками. На жаль... І самотужки батькам з цим боротися важко. Ну не розуміють вчителі, не розуміють керівники школи. І це в столиці України. Що казати про Схід і Південь.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.