5 листопада 2009, 15:55

Гарант неконституційно розпустить Раду?

Насамперед хочу привітати Альону Гетьманчук з початком ведення блогу на УП (як євроатлантист – євроатлантистку). Хотів ще вибачитися перед нею, що ставлю свій запис, але потім зрозумів, що насправді лише продовжую підняту нею тему про перебування в Києві відомого своїм "демократизмом" "бацьки" і метаморфози, які відбуваються з нашим Президентом.



У 2007 р. я був одним з небагатьох політологів, які підтримували рішення Ющенка про достроковий розпуск парламенту. Тоді була загроза монополізації влади однією силою, і тому дії Ющенка були виправдані. І хоча юридичні обставини були контроверсійні, однак, бодай за щось можна було юридично зачепитися, принаймні до рішення Конституційного суду (яке, як відомо, згодом було заблоковане).

Однак в оприлюдненій сьогодні передвиборчій програмі гаранта йдеться про те, що в разі його перемоги на виборах: ""Якщо протягом 100 днів країна не отримає нової Конституції, повноваження Верховної Ради України будуть достроково припинені, позачергові вибори відбудуться з одночасним референдумом з ухвалення Основного Закону держави"

Але ж такий розпуск ВР не передбачений Конституцією!

Я розумію, що це – лише політтехнологічна фішка, Ющенко не переможе, і ніякий референдум не підтримає його проект Основного Закону (модель, яку він пропонує – тема окремої розмови), але що це як не заклик до зміни конституційного ладу неконституційними методами?

Ющенко викриває Януковича і Тимошенко, позиціонуючись як захисник демократії (раніше в цьому справді була його сила), і частина електорату йому вірить і піде за ним, але ж не можна отак прямо закликати до порушення Основного Закону. Я уже говорив про трагізм еволюції Ющенка (вчора, до речі, про це сказав в інтерв'ю і Анатолій Гриценко). Однак те, що відбувається зараз, схоже на трагіфарс.

Хоча навіть такими діями, він не применшить роль Майдану, 5-річчя якого ми незабаром відзначатимемо. Але все одно сумно.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Я бачив Бога''

Так називається програма на "Новому християнському" каналі, яку веде пастор Андрій Тищенко. Та й не обовязково бачити Бога, можна відчувати його присутність в цьому світі, бачити перемогу духовної сили, світла над темрявою...

Навіть якщо "заморозка", головне, що Україна вистояла

З мого інтерв'ю Укрінформу: - Вибори до стійкого миру не мають ніякого відношення. Звісно, у Трампа може лишатися ідея фікс продовжувати тиск на Зеленського...

83% республіканців негативно ставляться до Путіна, щодо Зеленського думки розділилися порівну

Це, звісно, може бути слабкою втіхою, але принаймні до "сварки" у Білому домі республіканські виборці, які братимуть участь в наступних праймеріз, більше схилялися до України, а не до Росії...

105-річниця Ліги Націй: (3) УНР та ''ізоляціонізм'' США

Оригінал на НВ На русском тут Сьогодні 105 років від дня створення Ліги Націй – прообразу ООН. Головна критика її діяльності полягала в тому, що силових інструментів примусу до миру у неї фактично не було, за винятком зобов'язань розірвати з агресором усі економічні й культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду...

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...