Олексій Гарань Професор НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи"

27 серпня 2010, 19:52

4,4 млн. з держбюджету – Московському патріархату

Вдячний сайту proUA.com за матеріал "Как у Януковича Богу угождают". Хіба це не пряме порушення Конституції про відокремлення церкви від держави, та ще й на користь однієї конфесіі? Якщо вже так хочеться допомогти УПЦ (МП), то це можна зробити спонсорськими коштами (яких у Партії регіонів, як відомо, "нємєряно"). Хоча й кошти спонсорів з'являються за рахунок недоплат до держбюджету чи прямо з держбюджету. Але мало би прийнятний вигляд, бодай формально.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Коментарі — 241

НБИ _ 07.09.2010 15:11

IP: 92.113.116.---

Игрек-минус:Шановний Игрек-минус щиро дякую вам за добрі слова та й за оцінку цього баловства. Не буду обманювати, що мені не приємно це чути. Приємно. Якщо бодай з великої кількості ротозеїв, знайдеться хоч єдина людина, кому цікаво це читати, – життя прожито не даремно. От так – гаряче та й високопарно, принаймні – чесно. Прошу не ображатися, що інколи не відповідаю. По-перше, я дійсно замотана. Ви не уявляєте в якому ритмі я живу. По-друге, дійсно не знаю що й сказати...

З повагою, О

Відповісти | З цитатою

Игрек-минус _ 07.09.2010 13:22

IP: 194.106.218.---

Не можу зрозуміти, що зі мною сталося?
:-)
Заходжу на блоги УП і зупиняюся...а кого і що я хочу почитати?
"Роздуми" Кушнірука?...а може Чаленка?...або Цибулька?...

Звісно, теж бажано знати, про що шкрябають ці пани та підпанки – "патріотів" України треба знати в обличчя...
Але ж не в першу чергу тратити на цих пройдисвітів свій час...

Так кого ж читати?
А зазве е ще у когось сумніви?!
У мене, наприклад, не має жодного – тільки коментарі неперевершеної пані НБИ.:-)
Уж так сталося, що пані НБИ не має свого блога і пише на блогах пана Гараня...
Ну, так и що? – від цього ці блоги стають ще цікавішими!...:-)

Шановна пані НБИ!
Пишіть ще – читати Вас завжди інтересно...

Що до останнього Вашого допису, то він був особливо інтересним...:-)
І я думаю, що Ви здогадаєтесь, чому...:-)))

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:33

IP: 92.113.76.---

(це кінець байки) Коли знову цей нетерплячий дід, вже піднімається на своїх курячих ніжках і рухаючись до виходу каже казково-страхітним голоском, мовляв, вірте – не вірте, але ж одна людина з цієї маршрутки не доїде до призначеного пункту живою. Сказав і вийшов на якоїсь зупинці. Усі почали вже більш стримано балагурити, і що би Ви думали було далі?
Професоре, клянусь, якщо це станеться – закатуємо шикарний банкет у самому шикарнішому кабачеллі, – я гуляю, і святкуємо цю подію по повній! Нехай навіть і Рябчук приходе! Чорт з ним вже, коли така радість!
...А далі, одному з пасажирів зробилося погано, – серцевий напад – інсульт чи інфаркт, – я їх плутаю між собою. Словом, помер пасажир на місці, не приходячи в себе. Мої співчуття рідним та близьким. Дуже, дуже неприємна ситуація. Таке нещастя.

(Чомусь вона кудись улетіла в мене, ну дочитуй)

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:20

IP: 92.113.76.---

Сьогодні у 13:08 слухала радіо "Ера". Ти моє щастя! Чудово. Прекрасно. Чарівно. Не хотілося мені навіть, що би це все закінчувалося. Сподіваюся дуже, що сьогодні і Куликов мене не підведе. Сподіваюся дуже! Поки що почитай розважальну програму...

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:19

IP: 92.113.76.---

ПРО ДІТЕЙ, ПРО ЗАХИСНИКІВ ВІТЧИЗНИ ТА ПРО МАЙБУТЬНІ ПЕРЛИ В ЛІТЕРАТУРІ!

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:18

IP: 92.113.76.---

Дивно, однак я ніколи не мала якогось особливо пристрасного бажання мати дітей...Безумовно, ще у 20 років, коли усі мої подруги з від усюди понароджували гарненьких, симпатичних, чарівних карапузів – в Україні, у Москві, литовка у мене ще була дивовижна московська подружка – Лаура: зараз у Литві мешкає, – я теж особливо не обговорюючи це питання міркувала собі інколи так, що хтось там колись у мене буде, якось народиться якась дівчинка або... не дівчинка, начебто ці події повинні були відбутися без моєї прямої участі. Однак, кажу ж, що над цими питаннями глибоко та серйозно я не замислювалась ніколи, тому й щастя материнства в тому розумінні, яке уявляє собі з цього приводу більшість громадян світу мені не довелось пізнати, відчути, вкусити та й навряд чи вже доведеться.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:18

IP: 92.113.76.---

Якщо зараз помріяти і трохи побавитися у всілякі уявлення, прогнози, припущення, то хочу повідомити зовсім впевнено про те, що мамаша з мене була б неперевершена!
Бідолашна дівчина або ж...не дівчинка, – вона б була оточена такою гігієнічною ніжністю та турботою, такими велетенськими обіймами казкової любові та красоти, що при першому ж зіткненні з реаліями життя ця прекрасна рожевощока дитина втратила би свідомість, як колись це спіткало її потенційну мамочку, – теж зауважимо собі, – здорову вище норми, бо майже не хворіла до 5-6 років.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:18

IP: 92.113.76.---

А десь у 6-7 років на відпочинку влітку, граючи з однолітками в доволі спортивні хлоп'ячи іграшки, нічого собі не підозрюючи поганого, войовничого, посеред цього веселого, мирного світу, який складався з яскравого сонця, мохнатих кущів, велетенських дерев, – раптом побачила, не відразу розуміючи, що відбувається, як по зеленому покривалу шовковистої трави летить, наче торпеда в тихому безумстві, в прямому сенсі – безумна, тому що – без голови – сусідська куриця, з шиї якої артеріально хлистала бурякова кров.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:17

IP: 92.113.76.---

Будинок, який щорічно знімали мої батьки для відпочинку у Криму знаходився посеред невеличкого селища поблизу лісу. У сусіда, який бездарно покалічив курицю, яка, власне кажучи, і призначалася мені, як потім на свою голову повідомили мені батьки, відбулася дуже серйозна, сувора бесіда з моїм батьком.
Курицю...мою курицю, яку я пам'ятаю до цього часу, – була вона крупною, рябою при житті, – з'їли вочевидь хлопці – діти того сусіда, з якими ми більше ніколи не бачились, бо почали відпочивати в інших куточках великого кримського півострова.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:17

IP: 92.113.76.---

...З того часу, як професор повідомив, що обожнює читати у своєму блозі коменти, – так, здивував, здивував мене Гаранюшечка – вразив просто цією відвертою сенсацією! – звичайно довелося й мені з деяких пір, – ну читати, то я прибрешу, коли так визначу, а ось пробігтися по деяким більш-менш зрозумілим мені цитатам – придбала таку гараноманську звичку, і ось не можу ніяк осягнути, бачте, цих тонкощів – що наш професор випарює для свого світогляду з цього олів'є різних думок і бачень, які пориви сто сиплються верх тормашками, – іноді, дивуючи своєю присутністю взагалі, іноді вражаючи відсутністю більш-менш зрозумілої суті, деякі просто нагадують мені якесь інтер'єрне рявкання.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:16

IP: 92.113.76.---

Мені наприклад дуже сподобалась, – нещодавно я натрапила, пригальмувала просто з якимось захватом, – історія про солдата, який підстрілював супротивника у боях по різним його органам та частинам тіла; при цьому був, цей нібито християнин більш схожий на ісламіста, – не описуємо відданий своєму богові, і помер він, чуєш професоре, солодко потягуючись у вісні, у віці 90 років! Такий сюжет заслуговує на нескінчені оплески! Кажу тобі, Гараняша, як набоковіст – кафконісту, – за таким героєм плакав би Зощенко. Це його єпархія.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:16

IP: 92.113.76.---

У мене був якось, давненько вже, один знайомий хлопець. Симпатичний, в аспірантурі навчався, з гумором дружбу водив, – не дурний, вельми не дурний був. Так ось його дід – від дзвінка до дзвінка відвоював під час другої світової, з 41 по 45, ну звичайно у Червоних військах. Повернувся з фронту героєм-краснем, одружився, народив двох синів, погуляв ще під мирним небом років з десять, почавши страшенно пиячити та й згинув десь під забором одного разу від алкогольного передозування. Один з його синів, – про другого нічого не знаю, – батько мого того приятеля з аспірантури, рипнувся було з власного бажання на війну до Афганістану. Повернувся звідти теж живим героєм: теж пиячити почав цистернами, вночі орав, як скажений, лякаючи дітей та дружину, поки та не оформила його на лікування. Десь саме після лікування від передоза він таки й – чи затонув, чи заснув назавжди, – не пам'ятаю вже деталі.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:15

IP: 92.113.76.---

Цей мій приятель, – увага! після аспірантури, зневажаючи подальшим навчанням, кидаючи кандидатську оформлюється в миротворці і їде до Косова, на чому, власне кажучи сюжет про нього переривається в силу тих обставин, що історичні джерела про подальшу долю цього хлопця мовчать. Що ще додати до цієї мілітаристської трилогії? Династія.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:14

IP: 92.113.76.---

Ти не уявляєш собі, Гараняша, до чого я дожилася! Мені не вистачає своїх рядків, – вже байдуже в якої кількості, байдуже про що: твоїх коротеньких речень, в яких швидко, зрозуміло, акуратно, чистоплотно нанизуються одна до одної, ніби яскраві краплинки твої врівноважені думки, утворюючи новий, затишний закуточок у твоєму щоденнику.
Я остаточно, як на мене втратила контроль, бо знайшла собі щоденне ще одне завданнечко – перечитувати блог з самого початку, з 2008-го! Можу сказати, що отримую задоволення. Багато цікавого, багато! Зустрічаюся іноді з такими фразочками, зворотами, навіть знаками, – звичайними, розділовими знаками: оклику, питання, тире, двокрапки, без яких складніше було б побачити живописну картинку, наприклад потрійного здивування, обурення, незгоди автора – (???) – (смачна картинка, слід заявити!)

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:14

IP: 92.113.76.---

Але ж навіть і сам він – автор, виносячи за скобки це своє емоційно-експресивне забарвлення, навряд чи уявляв собі коли-небудь, що з'явиться в нього неабиякий читач-глядач, який знайде і в цього му свою якусь особливу (особливу!) усладу.
Маючи такий скарб про запас, як цей дворічний архів дивовижної смакоти я маю насправді, нарешті ще і ще раз уважно переглянути й пережити це солодке минуле, доки не з'явиться новий, свіжий, новонароджений запис, який радісно вбігаючи у світ, не здогадується про те, що його окрім зацікавленості, критики, уваги та пошани зустрічає ще ціла зграя обіймів, схожих на багатооке та багаторуке створіння, яке торкається, роздягає, приглядається, поїдає усе це новонароджене, юне під істошний, пульсуючий набат, грюкаючий вроздріб майже в усіх членах свого тіла.
Ну і що тут вдієш? Нічого.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:13

IP: 92.113.76.---

Не в курсі – чи я Вас, док, розчарую, чи то певною мірою здивую, чи взагалі залишу байдужим до своїх маленьких секретиків, але ж в мене, попри все, як і в будь-якого порядного, закоренілого колекціонера душероздираючих дрібничок теж є свої улюблені місця, моментики, рядочки, а іноді це можуть бути й лише одне-два слова. Або ж три. Подивимось?...Бабуся – білоруска, російськомовна мама, дитинство в якихось селах, де усі вітаються один з одним: загадкові діти, які вільно володіють обома мовами (у мене перед очима було їх двоє); добра (в усіх значеннях) колега – "нашоукраїністка", яка терпіти не могла Юлю, але ж нічого – ковтонула її – несмачну, не розглядаючи, прямо з косою, щоб тільки не брати участі у піршестві на ім'я – "януковичина по-совдеповські...з кров'ю".

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:13

IP: 92.113.76.---

Блискучий наш Рябчук зі своїм блискучим даром, блискуче подавати блискучі колонки про блискучих євреїв, які блискуче, власно кажучи, не бажали кидати свою батьківщину...Тут я тільки уявила собі у 1919році свого Набокова – представника найвищої аристократії, внука міністра юстиції (Олександр третій), сина члена тимчасового уряду у 1917 році, який замість того, щоб драпати, як вони усі й драпонули – спочатку до Ялти, а потім вже хто-куди за кордон усім сімейством, – самого Набокова відіслали на навчання до Кембриджу, – я тільки уявила собі такі подібні заяви про батьківщину від нього! Жах! І щоб я мала тоді?! Яке там "Приглашение на казнь"? А так, вибачте, я маю все.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:13

IP: 92.113.76.---

Почитайте хоча б "Другие берега" і Вам колонка блискучого Рябчука покриється тут же іржею, бо насправді батьківщину любити можна по-різному: можна заявляти про цю любов і загинути безглуздо, вірячи в якусь людяність нелюдів, а можна й кинувши її напризволяще, поскитатись по білому світу, починаючи своє життя з нуля, в різних країнах – Німеччині, Франції, Америці, Швейцарії, – подарувати світу такі перли своїх міражів, змушуючи їх оживати і жити; пронести через усе життя цю любов і мрію повернення, яке не здійснилося, і приколоти її – цю любов навічно, як рідкісний екземпляр прекрасного метелика до кітелю цієї батьківщини – у вигляді своїх творів, принаймні одного – "Другие берега". І така любов теж існує у світі, професоре, – мертва, засохла, застигла, однак неймовірно красива, як метелик...мертвий.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:12

IP: 92.113.76.---

До речі, живучи у Німеччині у час розквіту нацизму, Набоков і там створив геніальні твори. Одне з таких "Истребление тиранов". Фахівці сперечаються з приводу того, хто натурщик, – Гітлер, Муссоліні, Сталін..., а можливо це Путін з Януковичем?Дуже цікаво поміркувати над цим. І ще, маючи з дитинства дуже легку здібність до засвоювання різних мов, Набоков так і не дав собі труда вивчити німецьку як слід, бо насправді зневажав усе німецьке. Його можна зрозуміти. Коли я була у Німеччині, у Залемі під Рацебургом, і проходила по асфальтованій поверхні, – звернула увагу, – який жирний асфальт. Точно (!) – "німецький жирний асфальт", як писав Набоков о одному з творів.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:12

IP: 92.113.76.---

Ну про ненависний йому німецький вульгаризм багато казати не будемо, – достатньо позаглядати лише за низку огорожу їх чистеньких ділянок, де на стрижених трав'янистих лужайках раптом – (Ой. Яке диво!) гуляє так чарівно несподівано сімейство гусачків. Ви зупиняєтесь, що помилуватись цим зворушливим життям і...раптом знову – яка бридка, мертва, фарворово-фаянсова западня. Ви навіть червонієте від огиди. А у наступного будинку з огорожею трохи вище з-під пухнастого куща на вас дивиться, висолопя язик такий самий потворний, скляний бульдог. Ще я бачила поні – теж подумала було – пам'ятник, до того вона – ця поні була схожа на своїх скляних друзів. Виявилося була справжнею...Ось такі речі ми з паном Набоковим не перетравлюємо не під яким соусом.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:11

IP: 92.113.76.---

До речі, чогось я так рознервувалася? Так і хочеться зараз розбити чимось об підлогу!
Це все, здається мені наш блискучий пан Рябчук зі своїм Льовенталем. Теж мені – поначитувався пригодницьких книжок і давай майструвати блискучі опуси...А та ж дитина, – я маю на увазі нашого ніжного професора, якого цей Рябчук своїм пафосом присадив на свою малозрозумілу, пишномовну, культурологічну псевдо терапію, – рве душу, проводе якусь вже страшну паралель між галичанами та євреями, ледве не з газовими камерами, замість потягів та параходів, і пропонує усім освіченим та не байдужим, рятуючись, рятувати батьківщину від нашестя донецько-луганського іга.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:11

IP: 92.113.76.---

Здається у мене теж на початку каденції цієї інавгурованої фігури було шалене бажання – зібрати манатки, і будь-куди подалі від цієї еволюції розвитку, розквіту, реформування, людей, для людей, під людьми, понад ними та й просто...ними. Не вийшло. Втрутилися обставини. Політконсультант Гарань добре знає які. Обійдемося без подробиць. Це нікому не потрібно знати. Нехай живуть так – без знань!

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 06.09.2010 17:11

IP: 92.113.76.---

А наостанок, одна байка, плітка, анекдотець, який трапився і гуляє зараз, кажуть у Трускавці, і своїм духом дарує людям надію на майбутнє. Нехай гуляє по усій Україні! Така то радісна новина!
Їхала собі маршрутка з людьми з якогось селища до Трускавця. В ній їхав якийсь старовинний, майже столітній дід. Тамошні люди – ці пасажири мило балакали між собою про політику та політиків, – регіоналів, яких западеньці терпіти не можуть. Януковичу діставалося більш усіх смачненьких епітетів на свою адресу. Коли цей столітній дід і каже собі, щось таке небувало приємне, що мовляв, незабаром його не буде. Не буде, – каже його і крапка. Усі посміялися собі, мовляв, сиди старий, не капай на хворе місце, і знову почали нагороджувати чудовими епітетами того главу країни України.

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 01.09.2010 16:41

IP: 92.113.97.---

ПРО КОХАННЯ, КУМИРІВ, ЦИКЛІЧНІСТЬ ТА ІНШІ РІЗНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ТРАПЛЯЮТЬСЯ ІНОДІ З НАМИ...

Відповісти | З цитатою

НБИ _ 01.09.2010 16:41

IP: 92.113.97.---

Якщо Ви звернули свою увагу, – дуже необхідну для мене, до речі, шановний мій док, яка краще та корисніше будь-яких інших механізмів впливу змушує мене виправляти, вдосконалювати себе – саме для Вас (підкреслюю – саме для Вас!), то побачите Ви, сподіваюся, що від самого початку і до сьогодення, – я звичайно маю на увазі свою писанину, – вже де-не-де проглядає – поки що, правда блідою рваною стрічкою, однак більш-менш зрозуміла тепер вже сюжетна лінія, котру при бажанні її відіпрати, відпрацювати, цілком можливо, міркую, оформлювати та подавати, як плід або предмет художньої творчості.
На мою думку я безумовно непогано володію таким інструментом, як слово; в моєму арсеналі, в залежності від настрою, теми, відношення до того чи іншого предмета моєї уваги, принаймні 10-15 різних почерків;

Відповісти | З цитатою

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Олексій Гарань

Олексій Гарань

9 грудня 2024, 12:20

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Олексій Гарань

23 листопада 2024, 11:29

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...

Олексій Гарань

10 листопада 2024, 15:06

Що там із "Кримською декларацією", прийнятою адміністрацією Трампа 2018 р.?

Радник Трампа: Зеленський має представити реалістичне бачення миру, Криму більше немає. Щоправда, за кілька годин команда Трампа дезавуювала ці твердження, зазначивши, що це був радник саме під час виборчої кампанії, отож він не має жодних повноважень робити такі заяви...

Олексій Гарань

5 листопада 2024, 17:00

Опитування у 30 країнах: хочуть перемоги України і лідерства США

Оригінал на НВ 4 листопада британській The Economist опублікував результати опитування міжнародної кампанії GlobeScan, проведеного у 30 країнах світу (в кожній країні опитували по 1000 респондентів)...

Олексій Гарань

23 серпня 2024, 16:40

Три несподіванки з опитування до Дня Незалежності

Оригінал – НВ 8-15 серпня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування...

Олексій Гарань

2 червня 2024, 19:38

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...

Популярні за місяць

Альона Шкрум

Чому я склала депутатський мандат?

5308

Юрій Луценко

Неприховані знаки істерії зелених

3732

Юрій Луценко

Як я бачу нинішню ситуацію?

3135

Ірина Федорів

Науковий колабораціонізм. Кузнєцова видала наукову статтю в москві у 2022 році

3069

Олег Єльцов

У пошуках Гігавата й кількох літер

2637

Олександр Лємєнов

Як українські (не) корупціонери пов'язані з непідсанкційними росолігархами

2451

Архів блогів