"Спасибо жителям Донбасса..." – як елемент провокації?

Я не виключаю того, що скандування вже відомої на всю країну "кричалки" було спонтанним. Жорстко, смішно. Президент дістав всю країну: і захід, і схід. А от подальше розкручування цього гасла в пресі, з футболками, заборонами тощо змушує задуматися.

Я достатньо критикую Януковича і критикую жорстко. Але, по-перше, це все-таки – хамство щодо обраного президента. Реакція вболівальників на стадіоні – одна річ. Інша – коли все це широко починає обговорюватися, у тому числі і на ТБ. Провокують президента на емоційну і нераціональну реакцію? І тут раптом з'являється силова структура, яка скаже: от бачите, пане Президенте, тільки на нас і можна спиратися?

По-друге, за Януковича голосували не тільки у Донбасі, а й у інших регіонах країни. А ще були "противсіхи". Тому він і переміг.

Зараз Донбас почав розчаровуватися в "регіоналах", з'явилися ознаки того, що люди можуть об'єднатися на гаслах справедливості (так як було 2004 р.). І тут – експлуатація гасел, які роз'єднують. Тоді технологи Януковича малювали Україну, поділену на три сорти, зараз хтось, наче навмисно, демонстративно ображає увесь Донбас.

По суті, та сама практика розколу країни. Кому це вигідно?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.