Тимошенко, ТВІ, вибори: влада боїться усього непідконтрольного
Цей коментар я дав каналу ТВІ. Хочу поділитися також із аудиторією УП.
Тимошенко, ТВІ, вибори
Влада боїться усього непідконтрольного. Детективна історія зі співкамерницями Юлії Тимошенко вкладається у стиль нинішньої влади
14 вересня 2012, 10:07
Детективна історія зі співкамерницями Юлії Тимошенко вкладається у стиль нинішньої влади, прояви якого ми вже бачили в Україні. Здавалося б, у цьому скандалі мало раціонального. Втім, давайте згадаємо, що коли арештували Юлію Тимошенко, то з раціональної точки зору це теж було важко пояснити: навіщо влада взялася за це? Такий перебіг доводив Україну до міжнародної ізоляції. Ризики були абсолютно зрозумілі – але влада пішла на цей крок.
У цей же ряд я ставлю історію з телеканалом ТВі. Поведінка у тому ж руслі. Влада боїться навіть невеликого каналу. Вона зважилася на репресивні кроки, хоча це підриває її ж легітимність напередодні парламентських виборів. Це – звичайне боягузтво. Влада боїться усього непідконтрольного.
Жага реваншу й боягузтво. Саме цими факторами продиктовані кримінальні справи проти Тимошенко й Луценка.
Тепер владі треба якимсь чином виходити із цієї ситуації. Тому починаються маніпуляції. Влада прагне підсилити свою точку зору, дискредитувавши позицію опонентів. І звідкись виринає співкамерниця зі своїми "одкровеннями", її псевдобрифінг, організований владою за участю підконтрольних ЗМІ.
Маніпуляції почалися не сьогодні. Ми всі пам'ятаємо загадкові відео, на котрих було зафіксовано камеру Юлії Тимошенко крізь замкову шпарину. Того, хто робив це відео, звичайно ж, не знайшли. Пам'ятаємо й несподіване "прозріння" сина Щербаня, через кільканадцять років. Пам'ятаємо закордонні заяви заступника генпрокурора, якими він, до речі, порушив презумпцію невинності.
Не маю сумнівів, що відеоінтерв'ю, котре вкинули в інтернет через підконтрольний "регіоналам" ресурс, заздалегідь спеціально готувалося владою. Втім, початковий задум не втілився. Сторона Тимошенко зіграла на випередження, заготувавши листа від тієї-таки співкамерниці (до речі, ця жінка все-таки визнала автентичність листа). Опозиції не завжди вдається прорахувати кроки опонентів, але в цьому випадку вона змогла змогла це зробити.
Чи є тут зв'язок із виборами? Безумовно, влада діє в контексті наближення голосування. Міжнародна спільнота, зі свого боку, має визначитися, чи визнаватиме легітимність цих виборів. Вважаю, що влада робить головну ставку навіть не на фальсифікації в останній день – котрі справді будуть у мажоритарних округах, – а зосереджується на цілому виборчому процесі.
Є бажання створити проблеми для опозиції ще в ході кампанії, а не тільки під час голосування. Тому зараз застосовуються будь-які засоби, аби дискредитувати опозицію. Втім, за моїми спостереженнями, міжнародна спільнота прекрасно розуміє тонкощі ситуації, й уже зараз посилає чіткі сигнали про те, що виборчий процес не є демократичним.
Хтось скаже, що цей скандал схожий на фарс, що він грубий і трагікомічний... Так і є. Але така поведінка влади випливає з її сутності. А як діяла радянська влада проти дисидентів? А як проходили процеси в 1937 році, коли люди зізнавалися в тому, що копали підземні тунелі в Японію, що вони були шпигунами Англії, – люди каялися в безглуздих гріхах? Усе те було абсурдом. Абсурд чути й сьогодні. Бо так само абсурд – формувати виборчі комісії з маргінальних і навряд чи існуючих партій.
Нинішня влада недалеко відійшла від радянських методик. Вона діє у стилі бульдозера. Для людей, котрі пильно стежать за подіями в Україні, це очевидні речі. Втім, мене дивує навіть не грубість цих дій, а те, як Янукович сам себе заганяє у глухий кут, за допомогою своїх же помічників.
І часто це дійсно схоже на трагіфарс.
