11 грудня 2012, 21:25

Пан Медведчук розпочав зі мною заочну полеміку (на користь Митного союзу)

Після моєї участі у політичному рингу ("Велика політика" на "Інтері") із приводу Митного союзу з п. Корніловим (директором київської філії затулінського Інституту СНГ) на мою позицію "проти" вирішив відреагувати сам Віктор Медведчук. Йому ж треба продемонструвати Кремлю свою результативність, а з цим, мабуть, складно (див. п. 6).

Оскільки я не маю блогу на сайті "Кореспонденту" (до якого ставлюся з повагою), відповім тут, вірніше поставлю певні питання:

1. Коли Медведчук щирий? Зараз, коли тягне Україну до Митного союзу, чи коли очолював адміністрацію президента Кучми саме в той час, коли стратегічною метою визначалися інтеграція в ЄС і НАТО (2003 р.) і навіть відправлялися українські війська до Іраку (за що голосували фракції СДПУ (о) і ПР)? Чи він просто безпринципний кон'юнктурник?

2. Медведчук зараз відомий як адепт цілої низки дій, що розколюють Україну. Гадаю, тепер всім зрозуміло, що розмови про федералізацію, референдум, другу мову – все це лише кроки до стратегічної мети Кремля – втягнення України до Митного союзу

3. Медведчук намагається звинуватити мене у незнанні результатів опитувань громадської думки. Як академічний політолог (на відміну від п. Медведчука), я їх добре знаю і завжди говорив і писав (у тому числі в лекціях і публікаціях у багатьох зарубіжних університетах) про амбівалентність геополітичних поглядів українців, які одночасно хочуть бути і в ЄС, і в союзі з Росією. Але якщо ставити питання руба: або ЄС, або Митний союз (а не абстрактний союз з Росією), то за листопадовим опитуванням Центру Разумкова співвідношення 41,2 проти 36,3%. І це попри антизахідну риторику офіціозу і багатьох ЗМІ (тому у жовтні 2011 р. результати були переконливішими: 43,7 проти 30,5%). А якщо людям не затуманювати мізки, а пояснювати, що означатиме для них реальна інтеграція до Європи, то є резерв для зростання прихильників євроінтеграції.

4. Якщо ж ми будемо говорити про українську еліту і експертне середовище, то прихильники Митного союзу (у т.ч. п. Медведчук) є "крайні" за поглядами навіть порівняно з більшістю Партії регіонів і українських бізнес-еліт.

5. Стосовно особистих образ на мою адресу. Медведчук бере в лапки слова "вчений", "експерт". Я дійсно не зміг, як він, за один рік (!) пройти шлях від кандидата до доктора наук. Але, на відміну від п. Медведчука, я знаю як оформлювати ці роботи згідно з науковими вимогами. У мене немає звань "академик Академии правовых наук Украины, академик Международной Славянской академии, действительный член Академии экономических наук, заслуженный юрист Украины", "полный кавалер ордена "За заслуги" (це тільки частинка гучних титулів і посад з "фан-сайту Медведчука"). Але гадаю що всі ці титули, здобуті завдяки політичним "розкладам" людиною, яка не вміла в дисертації зробити правильний бібліографічний опис (що має вміти студент!), викликають лише посмішку (як і у випадку багатьох наших можновладців).

6. Після всього того, що наробив п. Медведчук з "темниками", розколом країни у 2004 р., усіма темними плямами його біографії (вступ до вузу, вирок суду, поновлення, "захист" Стуса і Литвина в якості адвоката) цьому "кризовому менеджеру" краще б, звичайно, сидіти тишком-нишком й гріхи замолювати, а не створювати центр під гучною назвою "Правова держава" (!?). Але дуже, мабуть, хочеться попрацювати на користь Кремля. Він має гроші, доступ до ЗМІ, підтримку Кремля.

Але плюс в тому, що все, за що береться Медведчук, завалюється: конституційна реформа, темники, спроба перешкодити обранню Ющенка, об'єднана соціал-демократія тощо. Така, мабуть, в нього карма.

7. Я готовий до безпосередньої полеміки з п.Медведчуком на одному з телеефірів. Але ці люди бояться прямої, відкритої полеміки, бо, насправді, бояться світла. Нагадаю, що вислів "князь темників" – був саме про нього.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Пам'ятаймо Євромайдан: Небезпеки ''драконівського закону''

Оригінал на ФБ 1. Хоча публічні акції за воєнного стану можуть обмежуватися/вимагати дозволів, влада сама спровокувала вчорашній вечірній протест в Києві та інших містах продавлюванням нинішнього законопроєкту, що позбавляє незалежності САП та НАБУ...

Хто бачив висунення прем'єра, як того вимагає Конституція?

Для чого порушувати формальний момент, коли більшість голосів все одно є? Оригінал, також на НВ Де ви бачили пропозицію Президенту від фракції "Слуга народу" про кандидатуру на посаду прем'єра, як має бути за ст...

''Стамбул'' ще не вплинув на внутрішню політику. Але небезпеки є

Наразі це не вплине на політичний клімат в Україні. Якби українська влада пішла на невиправдані поступки, це мало б вплив. Але нині Зеленський виглядає як лідер, який опирається не тільки Росії, а навіть Трампу...

Парад: Що відчуватиме Сі поруч із сепаратистами з Абхазії та Південної Осетії?

З коментарів УКРІНФОРМу про те, хто їде на парад у Москві: ГОСТІ ПАРАДУ: У КОЖНОГО СВОЇ МОТИВИ "На перший погляд, росіяни отримають необхідну їм картинку міжнародної уваги...

''Скасування'' віз чи ратифікація із застереженнями?

Отже, президент Зеленський на закритій зустрічі із журналістами наче заявив: 1) якщо хтось з парламентарів буде голосувати проти "угоди про надра", "США треба просто скасувати їм візи"; 2) "Результат буде на табло: хто проголосував, а хто – ні...

Чорнобиль, 1 травня Щербицького і правда поета-комуніста в московській "ЛГ"

Із мемуарів "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога" (с.56-59): Подією, що спричинила тектонічний зсув в свідомості українців, стала Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 р...