Пан Медведчук розпочав зі мною заочну полеміку (на користь Митного союзу)

Після моєї участі у політичному рингу ("Велика політика" на "Інтері") із приводу Митного союзу з п. Корніловим (директором київської філії затулінського Інституту СНГ) на мою позицію "проти" вирішив відреагувати сам Віктор Медведчук. Йому ж треба продемонструвати Кремлю свою результативність, а з цим, мабуть, складно (див. п. 6).

Оскільки я не маю блогу на сайті "Кореспонденту" (до якого ставлюся з повагою), відповім тут, вірніше поставлю певні питання:

1. Коли Медведчук щирий? Зараз, коли тягне Україну до Митного союзу, чи коли очолював адміністрацію президента Кучми саме в той час, коли стратегічною метою визначалися інтеграція в ЄС і НАТО (2003 р.) і навіть відправлялися українські війська до Іраку (за що голосували фракції СДПУ (о) і ПР)? Чи він просто безпринципний кон'юнктурник?

2. Медведчук зараз відомий як адепт цілої низки дій, що розколюють Україну. Гадаю, тепер всім зрозуміло, що розмови про федералізацію, референдум, другу мову – все це лише кроки до стратегічної мети Кремля – втягнення України до Митного союзу

3. Медведчук намагається звинуватити мене у незнанні результатів опитувань громадської думки. Як академічний політолог (на відміну від п. Медведчука), я їх добре знаю і завжди говорив і писав (у тому числі в лекціях і публікаціях у багатьох зарубіжних університетах) про амбівалентність геополітичних поглядів українців, які одночасно хочуть бути і в ЄС, і в союзі з Росією. Але якщо ставити питання руба: або ЄС, або Митний союз (а не абстрактний союз з Росією), то за листопадовим опитуванням Центру Разумкова співвідношення 41,2 проти 36,3%. І це попри антизахідну риторику офіціозу і багатьох ЗМІ (тому у жовтні 2011 р. результати були переконливішими: 43,7 проти 30,5%). А якщо людям не затуманювати мізки, а пояснювати, що означатиме для них реальна інтеграція до Європи, то є резерв для зростання прихильників євроінтеграції.

4. Якщо ж ми будемо говорити про українську еліту і експертне середовище, то прихильники Митного союзу (у т.ч. п. Медведчук) є "крайні" за поглядами навіть порівняно з більшістю Партії регіонів і українських бізнес-еліт.

5. Стосовно особистих образ на мою адресу. Медведчук бере в лапки слова "вчений", "експерт". Я дійсно не зміг, як він, за один рік (!) пройти шлях від кандидата до доктора наук. Але, на відміну від п. Медведчука, я знаю як оформлювати ці роботи згідно з науковими вимогами. У мене немає звань "академик Академии правовых наук Украины, академик Международной Славянской академии, действительный член Академии экономических наук, заслуженный юрист Украины", "полный кавалер ордена "За заслуги" (це тільки частинка гучних титулів і посад з "фан-сайту Медведчука"). Але гадаю що всі ці титули, здобуті завдяки політичним "розкладам" людиною, яка не вміла в дисертації зробити правильний бібліографічний опис (що має вміти студент!), викликають лише посмішку (як і у випадку багатьох наших можновладців).

6. Після всього того, що наробив п. Медведчук з "темниками", розколом країни у 2004 р., усіма темними плямами його біографії (вступ до вузу, вирок суду, поновлення, "захист" Стуса і Литвина в якості адвоката) цьому "кризовому менеджеру" краще б, звичайно, сидіти тишком-нишком й гріхи замолювати, а не створювати центр під гучною назвою "Правова держава" (!?). Але дуже, мабуть, хочеться попрацювати на користь Кремля. Він має гроші, доступ до ЗМІ, підтримку Кремля.

Але плюс в тому, що все, за що береться Медведчук, завалюється: конституційна реформа, темники, спроба перешкодити обранню Ющенка, об'єднана соціал-демократія тощо. Така, мабуть, в нього карма.

7. Я готовий до безпосередньої полеміки з п.Медведчуком на одному з телеефірів. Але ці люди бояться прямої, відкритої полеміки, бо, насправді, бояться світла. Нагадаю, що вислів "князь темників" – був саме про нього.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.