9 червня 2016, 14:35

French MPs have forgotten: Munich ''appeasement of aggressor'' led to the catastrophe for France and the whole Europe (ОНОВЛЕНО УКРАЇНСЬКОЮ).

In 1938-1939, Paris disregarded its obligations under treaty with Czechoslovakia, now MPs again have disregarded the Budapest memorandum. One French diplomat told me half a year ago: we had not signed the Budapest memorandum. True, but France issued the statement in support of the memorandum and its assurances (although without calling for an institution of mandatory consultations).

I only hope that French president and government responsible for foreign policy will remember the tragic lessons of French and European history.

Цей пост було написано навмисне англійською, щоб привернути увагу якомога більшої кількості західних експертів та дипломатів (попри те, що де Голль був головним героєм моєї кандидатської, моя французька не дозволила мені швидко зробити допис).

Вчора я дав також дотичний коментар щодо наслідків голосування у французькому парламенті "Громадському радіо". Мій прогноз: реальних наслідків для найближчого продовження санкцій на півроку це не матиме, тобто драматизувати це рішення сенату не варто, але дзвіночок тривожний.



У Путіна піаритимуть резолюцію Сенату Франції наче перемогу на Євро, – Гарань

Хоча резолюція, ухвалена верхньою палатою французького парламенту, є тривожним сигналом для України, проте практичних наслідків це голосування не матиме, вважає професор НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

Євген Павлюковський: Чи матимуть події у французькому Сенаті політичні наслідки для України?

Олексій Гарань: Я думаю, що якщо говорити про той саміт, що наближається, на якому прийматимуть рішення щодо продовження санкцій – на нього рішення це не вплине, бо все-таки зовнішньою політикою керує президент Франції, який має чітку думку, що санкції прив'язані до Мінських домовленостей.

Але безумовно, це тривожний дзвіночок, який вкладається у загальну картину зусиль російських лобістів. Створюється несприятливе інформаційне тло, але практичних наслідків це не матиме.

Євген Павлюковський: Так само говорили про референдум у Нідерландах, але наслідки настають. Не буде чогось подібного і тут?

Олексій Гарань: Щодо Голландії – референдум теж має рекомендаційний характер, і дослухатися чи ні – це право уряду. Оскільки незабаром вибори, то партії змушені маневрувати і врахувати негативну думку.

Голландський референдум не зупинив дію угоди про асоціацію. З юридичної точки зору, ця угода діє на тимчасовій основі. А зона вільної торгівлі продовжує діяти і не пов'язана з голосуваннями окремих країн.

Рішення французького парламенту – це питання санкцій. Резолюція Сенату говорить про поступове зняття санкцій, що залишає широке поле для тлумачень.

Основні рішення приймає нижня палата парламенту – Національна асамблея, і вона також прийняла негативне для нас рішення, але там більшість депутатів це голосування проігнорувала. Очевидно, вага цього питання у діяльності парламенту не є високою.

Євген Павлюковський: Але це є викликом для централізованої європейської політики. Може, в цьому й полягає позиція російський лобістів – готувати підґрунтя, щоб далі частіше піднімати питання санкцій?

Олексій Гарань: Звичайно. Їм треба створювати негативне тло. І референдум у Нідерландах має більше символічне значення, хоча певні неприємності вони створили, бо Брюссель мусить шукати, як виходити з такої ситуації з юридичної точки зору.

Рішення Сенату – це теж в "інформаційну копілку" боротьби за зняття санкцій. Російське телебачення буде святкувати це так, як перемогу національної збірної на Чемпіонаті світу.

Анастасія Багаліка: Наскільки Франція є сприятливим полем для російської пропаганди?

Олексій Гарань: Парадокс полягає у тому, що в усіх країнах, де є двопалатний парламент, друга палата має або рівні, або й менші повноваження, ніж нижня. У нижній палаті ці дебати були проігноровані, що свідчить про те, що парламент – це не основне місце, де вирішуються ці питання.

Путін розраховує на те, що в результаті виборів наступного року до влади можуть прийти політики, які менш негативно ставляться до Росії. Зокрема, у Німеччині він хотів би поразки Меркель.

А у Франції голлісти займають більш прихильну до Росії позицію, зокрема колишній президент Саркозі. Якщо його висунуть на кандидата в президента, це матиме для нас певні негативні наслідки.

А повний випуск мого включення на "Громадському" слухайте тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що там із "Кримською декларацією", прийнятою адміністрацією Трампа 2018 р.?

Радник Трампа: Зеленський має представити реалістичне бачення миру, Криму більше немає. Щоправда, за кілька годин команда Трампа дезавуювала ці твердження, зазначивши, що це був радник саме під час виборчої кампанії, отож він не має жодних повноважень робити такі заяви...

Опитування у 30 країнах: хочуть перемоги України і лідерства США

Оригінал на НВ 4 листопада британській The Economist опублікував результати опитування міжнародної кампанії GlobeScan, проведеного у 30 країнах світу (в кожній країні опитували по 1000 респондентів)...

Три несподіванки з опитування до Дня Незалежності

Оригінал – НВ 8-15 серпня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування...

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...

5 років еволюції, але й невиправлених помилок

Одразу хочу заспокоїти Офіс Президента, що першодрук в Польщі вийшов під бравурним заголовком "П'ять років Зеленського. Гарань: Від популіста до державника...

"Спроба Бразилії забезпечити участь Путіна у саміті G-20 шкодить пріоритетам її головування"

Оригінал статті Олівера Штункеля, проф. Школи міжнародних відносин Фундації Варгаса (Бразилія) – Estadão de São Paulo. Переклад статті – журнал "Тиждень"...