Дискусія партій та експертів: Безпека, оборона, деокупація. Ч. 1. Курс на ЄС і НАТО.
11 липня в "Укрінформі" відбулася третя з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи Виборча Рада UA та Реанімаційного Пакету Реформ. Ці дискусії мають на меті ознайомити виборців з баченням і стратегіями рейтингових політичних партій, а конкретно ця зустріч називалася "Безпека, оборона та деокупація у планах майбутнього Парламенту" (цього разу "Сила і честь" була відсутня, а ОПЗЖ взагалі не ходить). 1-й блок – європейська, євроатлантична інтеграція України. 2-й блок – політика санкцій та економічна політика стосовно Росії, енергетична безпека. 3-ій блок – питання деокупації та реінтеграції Донбасу та Криму, зокрема політики щодо громадян України на окупованих територіях. 4-й блок – інформаційна безпека України. 5-й блок – політика оборонних витрат, реформи оборонної промисловості. Виходячи з великого обсягу дискусії, будемо публікувати її по частинах. Отож, частина перша – курс на ЄС і НАТО. Нижче подана відредагована з мінімальними правками стенограма (тобто це не аналітичний стиль, а жива розмова, дискусія).
Структура: представлення експертів, представників партій, їхнє вступне бачення теми; питання експертів і відповіді на них.
[4:37] Володимир Омельченко – директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова
Михайло Пашков – співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:
Не так давно мы 16 мая провели очень большой "Круглый стол", где презентовали наш большой проект по Донбассу, наши коллеги тут присутствуют и мы тоже предложили определённый пакет вполне конкретных шагов по деоккупации, по реинтеграции во внешней, во внутренних сферах. Думаю наш диалог будет полезен для обеих сторон, как с точки зрения экспертов, так и с точки зрения представителей партий.
[5:29] Ігор Козій – Інститут Євро-Атлантичного співробітництва.
[5:32] Тарас Ємчура – аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони.
[5:38] Юлія Тищенко – експертка в галузі питань реінтеграції Криму та Донбасу:
Всім доброго дня! Громадська організація Український незалежний центр політичних досліджень, також співпрацюю з НІСД і мої питання трошки ширше, ніж тут зазначені, дякую.
[5:53] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Має ще підійти Галина Петренко – директорка ГО "Детектор медіа"
А тепер партії, давайте підем от так от, по колу.
[5:59] Сергій Попик – представник політичної партії "Українська стратегія Гройсмана"
[6:06] Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"
[6:12] Ростислав Павленко представник політичної партії "Європейська солідарність"
Має підійти Ірина Фриз
[6:18] Олександра Дворецька представниця політичної партії "Голос"
[6:23] Дмитро Романович представник політичної партії "Голос".
[6:27] Анна Коваленко – представниця політичної партії "Слуга народу".
[6:29] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Дякуємо, шановні друзі! Отже прохання до представників партій, коли ви будете говорити дуже важливо зрозуміти, що це відбиває офіційну позицію партії з тих чи інших питань, що це є не просто ваші коментарі, ваше особисте бачення, ви можете зробити застереження, сказати що деякі речі в програмі не розписані, тоді ви висловлюєте особисто якусь точку зору але бажано щоб це лунало само з позиції яка так чи інакше проговорена партіями.
Отже наша сьогодні зустріч розбита на конкретні блоки:
1-й блок – європейська, євроатлантична інтеграція України. 2-й блок – політика санкцій та економічна політика стосовно Росії, енергетична безпека. 3-ій блок – питання деокупації та реінтеграції Донбасу та Криму, зокрема політики щодо громадян України на окупованих територіях. 4-й блок – інформаційна безпека України. 5-й блок – політика оборонних витрат, реформи оборонної промисловості, тобто ми хочемо це зробити максимально конкретно, тобто ми будемо рухатися по кожному блоку По кожному блоку ви окреслюєте бачення партій, у вас на це є 2 хвилини, ну може 3, побачимо там, як воно піде. Потім експерти ставлять питання, короткі питання – максимум до двох хвилин, коротка відповідь – максимум до трьох хвилин. Попередньо експерти, ви закріплені за певними блоками, але у нас не кріпосне право і я думаю, що якщо ніхто не буде зловживати регламентом, то ми можемо рухатися між різними блоками. Отже 1-й блок – європейська, євроатлантична інтеграція України, бачення партій, 3 хвилини.
[8:41] Сергій Попик – представник політичної партії "Українська стратегія Гройсмана":
Шановні колеги, тема європейської інтеграції та євроатлантичної інтеграції – це базова річ нашої партії. Якщо глянути на програму партії, там цей розділ не прописаний максимально детально, але логіка наших дій полягає в тому, що це абсолютно очевидно річ і аксіома.
Філософія партії в цьому питанні і практика виходить з того, що давайте ми побудуємо Європейський союз, європейський дім в Україні, і на основі досягнутих нами результатів ми будемо туди приєднуватися або включатися. Таким чином ми вважаємо, що ми повинні зробити всю домашню роботу, тільки тоді претендувати, або ставити вимогу: візьміть нас, приєднайте нас, або долучить нас. Зрештою саме таку філософію під саме такий підхід побудовано попередній період чинного уряду, який і буде продовжувати всю цю роботу. Окремою позицію я хотів би наголосити стосовно євроатлантичної інтеграції – це чітка і зрозуміла ціль, ми бачимо майбутнє України тільки в НАТО, єдине що ми хотіли: як можна швидше долучитися до цього формату, зрештою, як і більшість політичних партій в Україні, тому що членство України в євроатлантичному Альянсі – це якраз той інструмент, той механізм який унеможливить і буде запобіжником всіх тих проблем, які ми маємо зараз в першу чергу на сході з нашим сусідом
[10:23] Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":
Дякую! Я відразу хочу окреслити цілі нашої політичної сили. Ми вважаємо що Україна має стати членом Європейського Союзу – це кінцева мета, і цю мету можна буде досягнути через співпрацю з нашими партнерами, тому ми дуже чітко розуміємо, що головним дороговказом є сьогодні виконання угоди про асоціацію Україна-ЄС, так як вона була підписана, ця угода, на жаль, не виконується в повному обсязі. Тут ми згодні з останнєю заявою президента України, який заявив про те, що угода має бути спільно з партнерами проаналізована і, відповідно, далі рухатися в плані її реалізації. Ми маємо хороший досвід роботи саме в питаннях європейської інтеграції, в нашій політичній силі присутні відомі авторитетні дипломати, такі як Григорій Немиря, Борис Тарасюк – це люди, які віддані ідеї європейської, євроатлантичної інтеграції і експертно розуміється на питаннях того, як нам потрібно діяти. Що стосується інтеграції України до НАТО, то ми теж розуміємо, що кінцевою метою інтеграції має бути членство України в Північноатлантичному Альянсі. Ми виступаємо за те, щоб Україна якомога швидше отримала План дій для членства в НАТО. Ми виступаємо за виконання річних планів і розуміємо, що політичний діалог з Північноатлантичним Альянсом є, безумовно, однією з запорук активної інтеграції до НАТО. Окрім того ми розуміємо що натівська тематика, вона не зовсім військова, вона в тому числі політична, вона в тому числі стосуються виконання тих високих стандартів, які є. Ми готові до співпраці, я хочу на цьому наголосити, з іншими політичними партія демократичного спрямування, демократичних ідеологій, тут всі вони присутні, до такої взаємодії у майбутньому парламенті. Дякую.
[12:54] Ростислав Павленко представник політичної партії "Європейська солідарність":
Дякую! Я, на жаль, зроблю півхвилинне технічне оголошення. Маю вибачитися, що після одинадцятої години муситиму йти, але під'їде моя колега Ірина Фріз і все представить від партії.
Щодо суті питання: вступ до ЄС і НАТО ми вважаємо обов'язковим для України. Це і мета, і засіб для того, щоб гарантувати безпеку України і гарантувати її добробут і розвиток економіки. Ми говоримо про досить стислі терміни, ми говоримо про те, що Україна має бути готова до отримання Плану дій щодо членства в НАТО і до подачі заявки щодо вступу до Європейського Союзу до 2023-го року. Цей строк пов'язаний з тим, що бюджетний процес в Європейському союзі розрахований таким чином, що ми маємо встигнути отримати кошти на інтеграцію України, інакше питання може відкластися на 2035 рік і так до нескінченності, тому строки дуже стислі. Подібно до наших сусідів в Східній Європі ми вважаємо європейську, євроатлантичну інтеграцію внутрішнього логікою і драйвером внутрішніх перетворень в Україні, бо вони задають і сенс, і зміст, і пріоритет тих перетворень, про які 20 років лише говорилося і лише ось попередні 5 років ми можемо говорити про відчутні і суттєві зрушення. Щодо планів на найближчі роки, в пріоритетах в контексті НАТО власне будемо співпрацювати і вимагати щодо звернення вже в грудні цього року, щодо отримання ПДЧ з НАТО, а в контексті Європейського Союзу увагу будемо фокусувати на інтеграцію в рамках так званих 4 союзів: цифровий, енергетичний, митний, Шенгенський. Це – експортна дискусія, тому пояснення не потрібно, скажу лише, що кожен з них має під собою цілу низку реформ і необхідних змін, подібне до того, як отримання безвізу потягло за собою 144 дуже суттєвих зміни, починаючи з відкриття реєстрів, закінчуючи антикорупційним змінами, формуваннями антикорупційних органів, їх запуску. Так само в кожному з цих 4 напрямків є ціла система змін, які абсолютно необхідно для країни. Дякую!
[15:39] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Дуже дякую! Оскільки Ви зараз мусите йти, одразу хотів уточнити: Ви сказали в грудні цього року звернення з приводу ПДЧ, що це мається на увазі?
[15:49] Ростислав Павленко представник політичної партії "Європейська солідарність":
На грудневому саміті НАТО поставити питання з приводу ПДЧ для України.
[16:00] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Тобто це як вимога до президента?
[16:01] Ростислав Павленко представник політичної партії "Європейська солідарність":
Як я і сказав, будемо і співпрацювати з колегами, я тут абсолютно підтримую позицію, що це має бути солідарна взаємодія і якщо виконавча влада не буде з тим погоджуватися, будемо намагатися ставити це.
[16:15] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Дякую! Партія "Голос", будь ласка.
[16:17] Дмитро Романович представник політичної партії "Голос":
Доброго дня! Дуже радий чути таку єдність у наших колег, тобто є сподівання, що наступний парламент буде більш активно виконувати питання і по співпраці з НАТО, і інші законопроекти і зміни, які для цього необхідні, я зараз і про ратифікацію Стамбульської конвенції, про Римський Статут, до якого не дійшли руки, і дуже великий набір законопроектів, які наразі є в Раді на виконанні, це по промисловому безвізу і інші економічні, багато економічних речей, які мають бути прийняті, але чомусь в минулого парламенту не доходили руки. Європейська, євроатлантична інтеграція – це такий наріжний камінь, до речі, можна подякувати минулому парламенту, за закріплення цього вектору у конституції, це дуже важливий крок. Ми виступаємо за якомога швидшу інтеграцію, і економічну, і політичну. Зараз, по останнім соцопитуванням 60% населення виступає за вступ в ЄС і більшість, в тому числі, підтримує вступ в НАТО, я вважаю, що ми маємо як парламент, як представницький орган реагувати і це має бути пріоритетом. Дуже гарно, що новий президент також підтримує ці прагнення і на минулому саміті Україна-ЄС він ще раз підкреслив, що євроінтеграційні ініціативи будуть мати пріоритетом у нього, і, я так розумію, і у його партії потім в парламенті, то ми будемо це якомога більше підтримувати. Щодо НАТО, ми дійсно підтримуємо подання, щодо отримання плану дій щодо членства. Ми готові співпрацювати та підтримувати цю співпрацю, і політичну, і технічну, і на рівні впровадження стандартів НАТО, їхні плани є дуже важливими, як кроки, які нас наближають до цього. Тому, ми максимально підтримуємо цей вектор, дякую.
[18:58] Анна Коваленко – представниця політичної партії "Слуга народу":
Дякую! Насправді для нас, для нашої партії базові цінності, базова мета – це добробут та безпека громадян, тому євроатлантична інтеграція виглядає для нас абсолютно логічною і ми її підтримуємо. В нас дійсно потужна команда професіоналів, які займаються міжнародною політикою, зовнішніми справами, і ми маємо чіткий план напрацювання, як ми будемо рухатися в цьому напрямку. Для нас є важливим верховенства права і цінність людини та громадянина, тому євроатлантичні цінності і пріоритети залишаються базовими. Про НАТО: ми розуміємо, що така євроатлантична інтеграція означає для нас суттєві реформи, особливо безпекового сектору і сектору оборони, тому це теж основна, наступна задача, це швидкі реформи в цьому напрямі, щоб стати ближче до європейських країн. Щодо Плану дій щодо членства, абсолютно пора виходити з недолугих формувань в РНП [річні національні плани], і переходити на більш конкретні документи, кроки, заяви, амбітні заяви. Дякую.
[20:34] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Що значить більш конкретні?
[20:36] Анна Коваленко – представниця політичної партії "Слуга народу":
Якщо Ви відкриєте річну національну програму Україна-НАТО, то ви побачите досить розмиті формулювання з приводу чого, які цілі перед собою ставить Україна в тих напрямках, і короткострокові, і довгострокові, і куди рухатися. Так от вони абсолютно є невимірювальними, і там не використовується логіка, Ви знаєте є така техніка, яку впроваджує Пентагон, яка називається Best Result Management, яка відсутня в цьому документі. Коли ми говоримо про ПДЧ, ми говоримо про більш конкретні плани і план дій. Дякую.
[21:22] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Отже, за цим блоком у нас офіційно закріплений експерт Ігор Козій. Всі партії за, начебто нема предмету для дискусій, але мабуть хотілося б більше якоїсь конкретики, будь ласка.
[21:45] Ігор Козій – Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:
Ці заяви зайвий раз підкреслили те, що я чую з 1994 року, вибачте. Тобто нового я нічого не почув, заяви ті ж самі, жодної конкретики. Коли ми заявляємо про стандарти, я б хотів би запитати Вас, а який мінімальний рівень стандартизації Ви хочете досягти завдяки цих стандартів? Можна прийняти дві тисячі стандартів по будівництву, і вони всі підійдуть до стандартів НАТО, тому що вони підходять до НАТО, воно дозволяє використовувати цивільні стандарти в своїй діяльності. Ви можете прийняти стандарти по ґудзикам, по зірочкам, але для мене більш важливо, який рівень стандартизації Ви прагнете досягти в адміністративному напрямку, в оперативному напрямку, про який зараз більше всього кажуть і основне, це по матеріально-технічному. На жаль, я боюсь навіть ставити це питання, так як навряд чи хтось з присутніх, навіть якщо Ви маєте бекграунд в міністерстві закордонних справ, зможе назвати ці три рівня стандартизації, їх колись було 4.
Друге питання, про яке я хочу щоб ви не одразу відповіли, а прошу подумати, тому що воно ще більш важливіше, ніж перше. Ви всі напевно чули прізвище військовослужбовця Колмогоров? Але Ви не всі мабуть здогадуєтесь, що демократичний, цивільний контроль, який Україна підписала з прийняттям певного кодексу поведінки в ОБСЄ і який повинна виконувати, у нас навіть не почався і Колмогоров – це кричущий показник цього, незалежно від того, що попередня влада заявляла. І більше того, два укази, які прочитав в нової влади, на жаль, вони свідчать на тенденцію, про те що ми більш схильні згорнути, демократичний, цивільний контроль, ніж розгорнути. Я роблю висновок, що просто політичні сили не обізнані, тому основне питання: як Ви це бачите, тому ще це основний критерій впровадження демократичного, цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, що це таке для Вас, і саме без цього, повірте мені, Ви не подолаєте корупцію, без цього Ви не створите систему захисту особистості в погонах, без цього Ви фактично не побудуєте систему, яка повинна забезпечувати зброєю, матеріальними засобами, наші збройні сили, тобто забезпечити захист людини. Дякую, хто готовий відповісти? Будь ласка.
[25:07] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Є два питання, якщо можна, у мене є ще кілька конкретних уточнень, Ви потім будете разом відповідати. Від мене: [звертаючись до партії] Слуга Народу, у Вас йдеться про "розширення співпраці з Євросоюзом і НАТО", тобто у Вас тут в програмі про вступ – немає. Чому це так сталося? [звертаючись до партії] Українська стратегія Гройсмана. Один раз згадується про ЄС, професійна освіта за стандартами ЄС і все, більше нічого нема, більше про ЄС нічого не написано. [звертаючись до партії] Батьківщина, тут якраз Ви сказали про те, що є досвідчені дипломати, це правда. Але як прокоментувати номер два у списку – пан Тарута, офіційна позиція партії "Основа" – це нейтральний статус України.
[26.11] Михайло Пашков – співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:
Маркиян, Вы упомянули угоду про ассоциацию. Устраивает ли Вас методология оценки исполнения ассоциации, которая делается Кабинетом Министров и как Вы оцениваете транзитный документ, который будет предложен и плюс ко всему возможные изменения, которые Украина предлагает в соглашении об ассоциации. Второе: маленький вопрос к Ростиславу Павленко: Ростислав, ближайшая встреча на уровне Украина-НАТО, Вам не кажется, что условия для предложения нашей инициативы по ПДЧ несколько сложны и преждевременны, не будет ли это выстрелом в пустоту, учитывая позицию и Венгрии, и других тоже стран. То что произошло в ПАРЄ, наверное в геополитической ситуации нужно подготовить условие, что бы это было беспроигрышным шагом. Спасибо.
[27:18] Анна Коваленко – представниця політичної партії "Слуга народу":
По-перше ми з паном Ігорем разом були в експертній групі і співавторами дослідження про виконання РНП і демократично-цивільний контроль за сектором безпеки, якщо точно, то за розвідкою та контррозвідкою, ця тема мого дисертаційного дослідження, тому наша партія має уявлення про демократично-цивільний контроль і Ви праві, що два базових стандарти НАТО – це цінність людини-солдата, друга базова – це якраз розвиток демократичного-цивільного контролю і мова йде про управління, нагляд і відповідальність зі сторони Президента, парламента, виконавчої гілки влади, судової і так само місцевого управління, потім громадянського суспільства. Ми підтримуємо розвиток парламентського контролю, створення окремого комітету з нагляду за службами, ті, про які йдеться в Законі про національну безпеку і так далі. Все, що Ви говорили про наше військово-технічне співробітництво і спільне виробництво, це теж є дуже великий пласт роботи і зміни, які мають відбутися на законодавчому рівні. Далі про те, що пан Олексій Гарань запитував про те, чого немає в програмі про вступ – тому що про це вже написано в Конституції. Я поділяю побоювання пана Ігора Козія, про те, що він казав, що чує це з 1994 року, і якось в офісу зв'язку НАТО, ми збирали колишніх керівників українських спецслужб, разом з іноземцями, і у нас була така професійна розмова на тему, як має бути організований розвиток демократично-цивільного контролю за українськими спецслужбами. Там був пан Крючков [ветеран КПУ], який розповідав про те, що він чув про НАТО, про стандарти, про розвиток від початку своєї кар'єри в незалежній Україні, тому я сподіваюсь, що ми це зможемо виправити і будемо не лише про це говорити, а робити конкретні кроки та дії. Дякую.
[30:20] Олександра Дворецька представниця політичної партії "Голос":
Хотілось би подякувати експертам і хотілось б сказати, що зазвичай так стається, що до нових партій, нових політичних сил значно менше питань, тому що вони ще не відповідають за те, що відбулося раніше, але трохи хотілося б підтримати, щодо того, що ми будемо залучати та спиратися на думку експертів в прийнятті рішень і це дуже слушне зауваження. А друге питання – це саме демократично-цивільний контроль, який гарантовано в третьому розділі нового закону про національну безпеку. Важливо зараз, щоб і служби безпеки, і оборони, вони приводили у відповідність свої нормативно-правові акти. Я – людина, яка працювала в благодійному фонді "Восток SOS", і дуже довго працювала з людьми вздовж лінії розмежування. Ми бачимо наскільки важливим є співпраця і участь громадськості у цьому, парламентського та урядового контролю за різними службами, наприклад введення військово-цивільного співробітництва, воно значно полегшило комунікацію між людьми, між організаціями та безпосередньо між військовими, що розташовані вздовж лінії і людьми, які щоденно з ними стикаються, це є важливим елементом. Але ми знаємо, що ще зовсім не приступили за останні 5 років до реформи Служби безпеки України, яка дійсно потребує змін і перегляду їх повноважень. Це є також однією з головних задач політичної партії "Голос" говорити не тільки про контроль, але і про зміни самих повноважень служб, ми вітаємо, що у нас вже є така позиція, що Міністр оборони не обов'язково повинен бути людиною з військової сфери, він повинен бути в першу чергу гарним менеджером, а люди в штабі повинні займатися військовими справами, але сьогодні, це тільки формально виконується, але це теж повинно бути впроваджено. Дякую.
[32:33] Ростислав Павленко представник політичної партії "Європейська солідарність":
Дякую! Я сам з громадянського суспільства і вважаю себе таким далі. Я знаю, що є точно певні формули, які змінюються з 1994-го року. Маю сказати, що ми все ж таки трошки в іншій ситуації ніж у 1994-му році і в контексті європейської інтеграції і євроатлантичної інтеграції. Але в чому колеги точно праві, так це в тому, що ця дискусія мала б мати ще професійне технічне продовження, і я впевнений, що в цьому колі і ще в ширшому колі ми будемо співпрацювати над конкретними документами та над конкретними рішеннями, тому що і в стандартизації, і в цивільному контролі там треба багато чого робити, бо зроблене базове законодавство, закон про національну безпеку, про який колеги вже згадували, він передбачає ті напрямки, в кожному з яких треба мати ще конкретні рішення та парламентський контроль, спеціальний комітет. Яким буде фокус його повноважень? Чи це буде це окремий комітет, чи покласти функції на якісь інші, теж питання до дискусії, до прийняття рішень вже новим парламентом. Щодо реформи Служби Безпеки, взагалі правоохоронних і безпекових органів, взагалі безперечно позбавлення невластивих функцій із попередніх панелей, ми говорили про це, особливо, що стосується втручання в економіку, але і в суто безпекової функціях, також тут має бути і функціональний аналіз, і пріоритизація того, чим мають ці органи займатися, громадський контроль і ефективна протидія корупції і зловживання. Питання знаходження балансу між секретністю і тоді це питання парламентського комітету, і тоді ми маємо розуміти, що в закупівлях, що в оборонному замовленні, що в бюджетному процесі можна буде розкрити, покласти на стіл і таке все інше. Я вважаю, що це ще довгий шлях попереду, але цього шляху не було, як би ці кроки, які були зроблені за попередні п'ять років, були зроблені не були, а щодо справи Колмогорова, там справді, як в краплині води, ціла низька проблем, які ще належить вирішити. Дякую!
[34:55] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Дякую! Нам сказали, що треба зустрічатися після виборів, значить 22-го липня? (сміється). Пане Маркіяне.
[35:04] Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":
Дякую за Ваше запитання, я одразу хотів би пану Ігорю відповісти на його запитання. Ясна річ, що ми готові говорити на експертному рівні з приводу тих стандартів, про які Ви говорите, розкажу про один випадок, дуже коротко. Свого часу багато країн західних на початках нам хотіли допомагати і навіть з точки зору і озброєння, різних елементів захисту. Так от, коли пробували протестувати бронежилети, то вони просто ці бронежилети вбивали і справа в тому, що це теж одне з питань відповідальності і корупції, і небажання переходити на Stanag (стандарти НАТО). У нас така готовність є, звичайно, це така досить копітка і серйозна експертна робота і, без всякого сумніву, що у системі північноатлантичної співпраці, ми бачимо результат через співпрацю з нашими партнерами, тому що вони єдині можуть нам казати і вимагати тих стандартів, які є і, безумовно, через співпрацю з Вашими шановними структурами, зокрема з Інститутом євроатлантичного співробітництва. Я би попросив, якщо є бажання, можливість передати Ваші побажання, чи Ваші настанови, ми готові їх обговорювати та співпрацювати.
Що стосується по методології: методології, за якої звітує Кабінет Міністрів: я вже сказав, що ми не задоволені і темпами, і обсягом, і змістом виконання угоди про асоціацію Україна-ЄС і безумновно ми не задоволені методологією і самою звітністю. Більше того, ми би хотіли дуже уважно підійти до питання трансформації офісу Віце-прем'єра з питань європейської інтеграції до максимально ефективної роботи цього офісу, тому що в нашій ситуації, хоч я би не хотів би це назвати пані Іванну Климпуш-Цинцадзе весільним генералом, але так було не тільки з нею, так було і з попередніми віце-прем'єрами. У зв'язку з цим, я би хотів зауважити ще один важливий аспект європейської інтеграції. Справа в тому, що попри всю складність питань стосунків з нашими сусідами, ми повинні в максимально короткий термін зняти всі відкриті питанні у взаєминах з поляками, з угорцями, з Румунією. Чому я це кажу: тому що рано чи пізно Україна перейде за нашою каденції в парламенті до процесу вступу до Європейського Союзу, одержавши статус кандидата, то ми будемо відкривати переговорні глави. І це дуже складний процес, і нам треба буде ці переговорні глави погоджувати з усіма країнами-членами Європейського Союзу, тому якомога швидше ми познімаймо ці питання, нам буде легше інтегруватися. Я просто маю досвід роботи в Хорватії, коли Хорватія мучалася з Республікою Словенія, своїм сусідом, і не могла ніяк завершити цей процес. Що стосується питання пана Тарути, то я думаю, що це питання швидше до нього, але я відповім, якщо пан Тарута приєднався і він проходить по списках партії "Батьківщина", відповідно, якщо він прийняв таке рішення, він поділяє таку позицію партії "Батьківщина", і без всякого сумніву, нашу позицію інтеграції до Європейського Союзу та НАТО.
[39:28] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Тобто Він публічно заявить про це?
[39:30] Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":
Якщо Ви до нього звернетесь, Він би про це мав би заявити, що Він поділяє позицію партії.
[39:36] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Окей, журналісти почули, добре. Пане Сергію. [звертається до Сергія Попіка]
[39:42]Сергій Попик – представник політичної партії "Українська стратегія Гройсмана":
Я дякую і експертам і колегам нашим, які коментували, я єдине хотів би привернути увагу до того, що ми виключно критично підходимо до реального стану справ і до оцінки. Це дуже добре, але в водночас це наша українська традиція "зради". От, наприклад, коли кажуть що погано з звітністю, я задаю запитання: що бракує Вам у звітності з питань європейської інтеграції, чого не вистачає, яких факторів? Друге – це погана методологія оцінки виконання угоду про асоціацію, що поганого в методології? Чому? Якщо щось погано, то ініціюємо, артикулюємо, обговорюємо, тому що це найпростіше сказати, що все погано, але от відштовхнутися від позитивного елементу, так, ми там і побачимо щось і погане, але ж стільки ж і позитивного елементу, тому це мабуть наша традиція національна, посипати голову попелом, інколи ховати ту голову в пісок. В цьому зв'язку я хотів би просто очевидні приклади Вам сказити. Імплементація угоди про асоціацію – це наш прорив, прорив далекий, за останні роки Україна багато чого досягла, чого раніше не було. Абсолютно всі визнають, що це наша дорожня карта руху в Європейський Союз, в інтеграцію з ним. Практично 15 тисяч компаній зараз експортують в Європейський Союз, станом приблизно на цей час, що поганого, що зросле це число? Що поганого, що 42-43% нашого торгового балансу належать Європейському Союзу? Що тут є поганого? От саме тут я хотів привернути увагу саме до цієї позиції. Послухайте, Урядовий офіс з питань Європейської інтеграції в постійному контакті з Вами, з експертами, хто розуміється в питаннях угоди про асоціацію і перебуває в постійному контакті з Урядовим Офісом, дискутують, сперечаються, радять міністру, радять іншим людям, це і постійний діалог. Висновок мій такий у цьому плані: ми не можемо все зробити за один день, за одну добу чи за визначений, в нашій голові, в нашій уяві проміжок часу, ми на шляху, ми рухаємось.
[42:12] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:
Дуже дякуємо, ще раз передивився, намагався знайти слова "Угода про асоціацію з ЄС" у Вашій програмі, але не знайшов, ну ладно, ми почули Вашу відповідь і не будемо сперечатися, так як трошки затягли час.
Далі буде блок 2.
***
Проект здійснюється Виборчою Радою UA за організаційної підтримки Школи політичної аналітики НаУКМА в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" у співпраці з Реанімаційним Пакетом Реформ в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
