Олексій Гарань Історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох "авантюрних" проектів, що стали успішними

Дискусія партій та експертів: Безпека, оборона, деокупація. Ч. 5. Політика оборонних витрат, реформа оборонної промисловості + Експертні підсумки.

15 липня 2019, 17:38

11 липня в "Укрінформі" відбулася третя з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи Виборча Рада UA та Реанімаційного Пакету Реформ. Ці дискусії мають на меті ознайомити виборців з баченням і стратегіями рейтингових політичних партій, а конкретно ця зустріч називалася "Безпека, оборона та деокупація у планах майбутнього Парламенту" (цього разу "Сила і честь" була відсутня, а ОПЗЖ взагалі не ходить на ці дискусії). 1-й блок – європейська, євроатлантична інтеграція України. 2-й блок – політика санкцій та економічна політика стосовно Росії, енергетична безпека. 3-ій блок – питання деокупації та реінтеграції Донбасу та Криму, зокрема політики щодо громадян України на окупованих територіях. 4-й блок – інформаційна безпека України. 5-й блок – політика оборонних витрат, реформи оборонної промисловості. Виходячи з великого обсягу дискусії, публікуємо її по частинах. Отож, наразі блок 5 та експертні підсумки. Нижче подана відредагована з мінімальними правками стенограма (тобто це не аналітичний стиль, а жива розмова, дискусія).

Структура обговорення блоку 5: вступне бачення теми представниками партій; питання експертів і відповіді на них. Наприкінці – експертні підсумки.

2:10:00 Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- Отже, у нас залишився блок 5, який називається "Політика оборонних витрат і реформа оборонної промисловості".

2:10:12 Анна Коваленко, "Слуга народу":

- Наша партія, безумовно, вважає, що насправді оборонно-промисловий комплекс, його розвиток, його перезапуск – це один з ключових пріоритетів, тому що допоможе зробити суттєве поліпшення економічної ситуації в Україні. Для нас це дуже важливо, тому що тут іде війна і нам потрібно виробляти, забезпечувати свої збройні сили, мова йде і про техніку, і про боєприпаси і так далі. Потім ще одна історія для нас – це фактичні санкції і припинення співпраці з Росією. Це імпортозаміщення, знаходження нових можливостей співпраці з нашими західними колегами і партнерами. І це за собою тягне величезну вереницю усіляких змін. Ми говоримо сьогодні про аудит насправді системи. І для того, щоб запропонувати стратегію чітку і її трансформування, в системі оборонного планування розпочався оборонний огляд. Далі будуть створені стратегічні документи, які визначатимуть пріоритети розвитку сил безпеки і оборони, і в цьому контексті, звичайно, так само, концепція розвитку нашого воєнно-промислового комплексу. Про роль і подальшу роль Укроборонпрому – ви фактично розумієте, що є в світі три моделі і треба розглядати комплексно і розуміти загальну політику розвитку сил безпеки і оборони, треба розуміти нову систему або вдосконалення системи закупівель, роль державного оборонного замовлення, рівень секретності цього державного оборонного замовлення. Наприклад, Сполучені Штати, Мексика або Чілі: там закупівлі відбуваються так, що кожна окрема складова сил безпеки і оборони має змогу самостійно проводити ці речі. Наприклад, тільки в Пентагоні, в Сполучених Штатах, для цього працює, по-моєму, сто двадцять чи сто шістдесят тисяч співробітників. Далі є інша модель, коли, наприклад, у Франції, у Великобританії, коли просто над силами безпеки і оборони є координаційний орган, який це робить. І, фактично, цивільна корпорація – це третя модель, яка існує в Швейцарії, в Швеції, де теж закупівлі координуються відповідним чином. Тому для нас сьогодні дуже важливо – це комплексний підхід, це зменшення корупційних ризиків, це зміна законодавства, якщо ми хочемо співпрацювати з іноземними західними партнерами – ми маємо розуміти важливість захисту технологій, які сюди потрапляють, захисту для нерозповсюдження технологій і так далі.

Ми, я думаю, представимо досить таку детальну карту всього з реформи оборонної промисловості. Ви чули під час останнього візиту президента в Канаду заяву про те, що ми готуємось і готові змінювати систему українського ВПК для того, аби налагоджувати спільне виробництво. Мені здається, що тільки адміністративними змінами ми зможемо фактично на 50% поліпшити забезпечення самих себе. І розуміємо, що так само важливий експорт, і це гроші в державну казну.

2:14:41 Дмитро Романович, "Голос":

- Дуже тезово. Стосовно Укроборонпрому. Після усіх скандалів ми точно маємо провести міжнародний аудит діяльності Укроборонпрому, бо такий рівень недовіри до внутрішніх експертів і доо внутрішнього середовища, що ми маємо мати якусь незалежність в цьому погляді на те, що там відбувається. Щодо рівня секретності. На жаль, надто багато секретності створює скандали на кшталт тих, що були перед виборами президентськими. Є абсолютно безглузді речі, які засекречені і вони мають бути розсекречені для більшого нагляду і контролю з боку і громадськості, і в цілому, публічності. Простий приклад – це наприклад, у нас засекречені детальні карти міст і це в епоху гугл-мепс і всіх цих навігаторів. Абсолютно нераціональний цей перелік того, що засекречено. Чи то там кількість танків, про які ми звітуємо публічно про їхню кількість, але для внутрішньої "кухні" вони чомусь засекречені. І третя теза: ми маємо впроваджувати якісне корпоративне управління підприємствами Укроборонпрому. Я маю сподівання, що пан Айварас Абромавичус, який зараз є там членом наглядової ради і одночасно він є членом наглядової ради Української академії корпоративного управління – зможе бути тим провайдером, який привнесе нормальний менеджмент в цю, вибачте, таки пост-совєтську історію управління цими підприємствами.

2:16:57 Ірина Фріз, "Європейська солідарність":

-Я тезово також. По-перше, навіть гроші, наскільки я знаю, вже знайдено на проведення міжнародного аудиту Укроборонпрому, тому потрібно дочекатися результатів. Це перше. Друге, на чому я наголошувала і в тому числі на зустрічах з вітчизняними підприємцями і на міжнародних зустрічах – це те, що має бути демонополізація Укроборонпрому. Що стосується реформування сектору оборони, зокрема, оборонного комплексу. Впевнена, що він може стати також і локомотивом для нашого машинобудування. Єдине, що потрібно запровадити – це, в першу чергу, імпортозаміщення комплектуючих на максимальному рівні, для того, щоб бути більш незалежними в цьому питанні. Друге – це прозорість закупівель. Це те, про що ви говорили. Тобто, маємо максимально вийти на прозору і зрозумілу процедуру, яка буде адекватно сприйматися і військовими, які будуть мати більші повноваження при створенні державного оборонного замовлення, і для суспільства, яке розуміє, яку саме зброю, яку саме техніку придбає сектор безпеки і для якого призначення. Тобто, куди йдуть гроші платників податків. І третє. Я думаю, а цьому питанні ми маємо максимально залучати модернізацію і новітні технології. На роботі наших вітчизняних підприємств оборонного сектора, які не входять в структуру Укроборонпрому, ми мали можливість пересвідчитись, що наші підприємства виробляють на нових технологіях достатньо якісну продукцію. Тому я за інновації, за прозорість, і за імпортозаміщення – те, що стосується оборонного комплексу для того, щоб він був локомотивом.

2:19:36 Олексій Гарань:

- Дякую. Коли ви говорите "я" – мається на увазі партія?

2:19:40 Ірина Фріз, "Європейська Солідарність"

- Партія.

2:19:41 Олексій Гарань:

-Бо ми говорили якраз, що тут дуже важливо позиція партії. Не просто експерт, а партія. Дякую. Пане Маркіяне.

2:19:48 Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":

- Багато з тих питань, про які говорили, вони є позицією партії "Батьківщина". Так, ми говоримо і наполягаємо на міжнародному аудиті Укроборонпрому, який має бути проведений вже буквально ближчим часом. Так, ми за демонополізацію цього ринку, ринку озброєнь. Що стосується фінансування оборонного сектору, саме оборонного сектору, ми говоримо про те, що тут цифра має становити не менше 3% від ВВП. Тому що є оборонний, є безпековий. Ми говоримо саме про оборонний. Про фінансування збройних сил України і закупівлю озброєння. Так само в сфері оборонних закупівель, використання оборонного бюджету – ми повинні наближатися до стандартів НАТО. Те саме стосується і, скажімо, обміну секретною інформацією, всіх тих інших аспектів, які передбачені нашим партнерством. Тому, позиція дуже проста, дуже чітка: всі аспекти, пов'язані з нашою обороною, з нашим оборонним сектором, мають приводитися поступово до стандартів Північно-Атлантичного Альянсу. Дякую.

2:21:09 Сергій Попик, "Українська стратегія":

- Ви знаєте, що сьогодні ми виділяємо 5% ВВП на безпеку і оборонний сектор. Це приблизно 300 мільярдів. Ця цифра є абсолютно серйозною і конкурентною, оскільки дискусія в країнах НАТО досягти двох відсотків на оборону і безпеку. Ми змушені станом на сьогодні 5% виділяти саме на цю сферу. Тому базова позиція партії...

2:21:36 Олексій Гарань:

- Ну, наскільки я розумію, це не тільки оборона, там і МВС, і Нацгвардія і все.

2:21:45 Сергій Попик, "Українська стратегія":

- Нацгвардія – це теж один з бойових підрозділів, який на Сході воює.

2:21:55 Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":

- Прошу, моя цифра стосувалася тільки сектору оборони

2:21:57 Сергій Попик, "Українська стратегія":

- Так, так. Базовий підхід партії полягає в тому, що армія повинна бути всім забезпечена. Необхідні розрахунки, і вони повинні бути чітко відображені в бюджеті, що є станом на сьогодні. Друга теза. Армія українська повинна бути професійною, контрактною армією. Це означає, що рано чи пізно ми повинні відмовитися від призову. Ми повинні запровадити військовий збройний резерв. Так як це робиться в більшості країн світу. І третя позиція в цьому зв'язку – ми повинні розробити і серйозно підійти до питання так званої територіальної оборони, тому що рано чи пізно нам це потрібно робити і скажу вам більше, ці проекти готуються, вони робляться, тільки вони потребують бути такими, які мають бути доведені, дочищені спільно, звичайно, з експертами, з фахівцями. Наступна позиція: українська армія – це армія, яка розвивається і живе за стандартами НАТО. Сьогодні величезна робота зроблена, створені всі інституційні механізми. Ми повинні довести цю роботу теж до логічного кінця. Наступна позиція: статус військових – це має бути серйозний гоноровий статус державних людей. Це означає – пенсійне й соціальне забезпечення повинно бути на максимально високому рівні. І завершуючи, скажу тезу, яка також впродовж останнього часу дискутується на ефірах – це про військовий податок. Наша партія вважає, що військовий податок повинен бути збережений. Зокрема, збережений до тої пори, поки ми не закінчимо війну. Стосовно Укроборонпрому – це наша і біль, і гордість. Гордість з точки зору того, що ті зразки військового обладнання, які ми готуємо, які ми випускаємо, які ми творимо, вона дає нам можливість почувати себе достатньо впевнено зараз на Сході. А біль – це, на жаль, та ситуація, про яку ми говорили останнім часом, але ви бачите, що вона активно врегульовується і останнє рішення президента про зміну наглядової ради, про корпоратизацію цієї компанії, про активне залучення американських партнерів. Вони дають нам впевненість і сподівання на те, що ця компанія стане одним із самих серйозних військових концертів на зразок тих, які існують на Заході і в інших країнах світу. Розпочатий міжнародний аудит, причому ми повинні розуміти, що це величезна з точки зору бюджету процедура. Станом на сьогодні ведеться тільки його фінансова компонента, і результатом цього аудиту стане те, що буде прийнято рішення, якою буде ця компанія. Збережеться вона в такому вигляді, як вона є на сьогодні, вона буде розформована або вона отримає той статус – зміцнений, модернізований статус на сьогодні. Вся ця робота ведеться, вона повинна бути закінчена і напрацювань достатньо багато.

2:24:49 Олексій Гарань:

- Дякую. Я перепрошую, зараз у нас є пан Тарас Ємчура, який якраз закріплений за цим блоком питань, йому перше слово.

2:24:58 Тарас Ємчура, аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони:

- Укроборонпром – наш біль і гордість, звучить як девіз компанії. Цей блок особисто для мене він був досить інформативний. Було багато конкретики. Але можливо ми поговоримо більш детально. Що я маю на увазі? Сьогодні державне оборонне замовлення – це практично один мільярд доларів, так, якщо я не помиляюсь. І 95% – це є засекречення, що в свою чергу створює значні корупційні ризики. Відповідно, тільки в однієї партії із тут присутніх, партії "Голос" детально розписано, що вони збираються робити, тобто, вони кажуть про розсекречення. Партія "Слуга народу" обмежилася фразою "децентралізуємо та демонополізуємо оборонні закупівлі" (чесно, не зрозумів, що це означає. Можливо, пані Анна зможе мені пояснити детальніше, що мається на увазі). Інші партії, на жаль, не згадали такий важливий аспект. Тому, я би хотів, щоб ми більш деталізували, як саме будуть реформовані оборонні закупівлі. Яким чином це вплине на ціноутворення, яким чином буде відбуватися ціноутворення на оборонну продукцію, адже не можна сказати "давайте просто розсекретимо" – це недостатня відповідь. А як ми будемо формувати ціну на ту продукцію, в якої там не має конкурентів, де немає ринку? І так далі. Я би хотів, щоб ми детальніше про це поговорили. І ви знаєте, що половину державного оборонного замовлення станом на сьогодні виконують державні підприємства. Тобто, вже деякі партії тут сказали про те, яким чином вони будуть реформувати Укроборонпром і про корпоративне управління було і так далі. Але мені би хотілося зрозуміти, наприклад, знову ж таки деталі. Хто призначає наглядову раду, у вашому баченні, Укроборонпрому? Хто оплачує і призначає аудит? Як призначається генеральний директор концерну? Як призначаються керівники підприємств, які входять до його складу? Давайте трошки в технічні деталі вдамося, це дійсно дуже важливо. Дуже дякую.

2:27:26 Ігор Козій – Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- Дуже коротко. Стратегічне, на мій погляд, питання. Реформування функцій Верховної Ради. Чи готові ви внести зміни в Конституцію країни, які передбачають, щоб в комітетах заслуховувалась стратегія щодо оборонно-промислового комплексу? Це один дуже важливий момент. Другий момент. Чи готові ви відкрити для акціонування, для народу України, щоб фінансувати через акції оборонну промисловість? І останнє питання, яке хотів би теж задати – це стосовно розширення повноважень комітетів, особливо з питань безпеки і оборони щодо заслуховування тих чи інших програм. Дякую.

2:28:18 Сергій Попик, "Українська стратегія Гройсмана"

-Як зробити Укроборонпром компанією, за яку нам не буде соромно? Нам не треба вишукувати власні моделі. Існують так звані кращі зразки корпоративного управління, хтось згадував про роль Абромавичуса, все просто. В нашій традиції склалося чомусь так, що за главою держави було відповідне лідерство, причому що в умовах війни, що до війни – було лідерство саме в цій сфері. Коли ви запитаєте, хто сьогодні призначає наглядову раду -більшість членів наглядової ради призначається президентом. Зараз ми це бачимо, власне, цей процес. Скільки людей призначається зі складу уряду? Як повинно бути? Повинно бути так, як каже корпоративна практика. Формується наглядова рада, акціонером – хто є акціонером компанії? Звичайно, державна компанія, народ України, народ України в даному випадку, як завжди, як в інших державних компаніях – це уряд, вносяться різні пропозиції, створюється комітет відповідний номінаційний, вибираються кращі його представники Друге. Стосовно внесення змін. Звичайно, ці всі зміни треба вносити, тому що знову ж таки, краща світова практика говорить про те, що тільки парламенти визначають, впливають, формують отакі стратегічні речі, які станом на сьогодні є. Чи легко це зробити в українських умовах? Не думаю, що легко. Тому, що це серйозна тема, всі відчувають за неї відповідальність державну, але в новому парламенті треба прагнути, треба прагнути створити такі умови, коли цей сектор, коли цей напрямок нашої економіки і національної безпеки буде достатньо забезпеченим.

2:30:28 Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":

- Я, я дуже коротко, тому що Сергій практично все сказав, абсолютно слушно, ми поділяємо ту саму позицію, яка стосується Укроборонпрому, формування наглядової ради, і т.д, і т.д. Тобто, існують практики. Я не випадково сказав і ми, до речі, в останньому опитуванні, які проводила "Європейська правда", ми про це писали. Що ми говоримо, власне, про приведення наших стандартів до стандартів Північно-Атлантичного Альянсу. Там ці всі процедури і практики прописані. Наступний момент. Знаєте, ось ця наша дискусія сьогодні, вона чим корисна, що я б хотів, щоб в такому саме, скажімо, колективі чи в такому контексті призначалися міністри закордонних справ, міністри оборони. От ми з захопленням дивимося на те, як в Сполучених Штатах Америки таку чистку проходить, наприклад, Держсекретар там з питань оборони. Тому я за те, щоб повернути роль і парламентських комітетів у призначенні керівників оборонного відомства, і послів. Я свого часу, коли мене призначали, теж була дуже ліберальна процедура, але я сам навмисно ще знайшов тоді (був головою Верховної Ради Олександр Олександрович Мороз), то я прийшов тоді до нього, кажу: "Які настанови?" І міністри, і посли мають проходити чистилище комітетів за участі громадських активістів, керівників громадських організацій і це мабуть, буде правильно. Дякую.

2:31:58 Ірина Фріз, "Європейська солідарність":

- Якщо це державна компанія – то відповідно міжнародний аудит має сплачувати держава. Тобто, державний бюджет. Так, як це відбувається сьогодні. Це окреме доповнення до того, що сказали колеги. Що стосується необхідності, пане Ігоре, розширення повноважень парламентських профільних комітетів, безумовно так. Тому, що насправді в рамках демократичного цивільного контролю, про який ми говоримо вже достатньо багато, ми не можемо в парламентському комітеті бачити міністрів профільних міністерств, коли заслуховуються питання, в тому числі, які стосувалися халеп, які траплялися чи то в зоні бойових дій, чи то в інших відомствах. Це по-перше. По-друге, ми маємо обов'язково наполягати (і ми будемо це робити) на утворенні комітету з питань нагляду за органами з функціями розвідувальними. Те, про що ми говорили, те, що підтримують наші партнери з НАТО і те, що необхідно зробити для того, щоб унеможливити фактор, коли органи, які мають спецстатус (в тому числі, розвідувальний спецстатус) абсолютно не підлягають парламентському контролю. Це потрібно змінювати, і про це ми будемо також не лише говорити, але і наполягати, щоб було втілено в парламенті в новому.

2:33:39 Ігор Козій – Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- Громадянам вкласти свої кошти в Укроборон через акції, продумавши патріотичний механізм, щоби росіяни туди не влізли.

2:33:40 Маркіян Лубківський, "Батьківщина":

- Ну, така ж практика у Європі і в світі існує.

2:33:43 Ігор Козій – Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- Абсолютно правильно. Хоча там є стовідсоткові підприємства державні, а є стовідсоткові приватні.

2:33:58 Дмитро Романович, "Голос":

-Згоден, що міжнародний аудит має фінансуватися замовниками, замовники – уряд України фактично. А щодо подальших аудитів фінансових і існування наглядових рад, то практика така, що саме підприємство сплачує ці видатки. Щодо реформування закупівель. По-перше, потрібно бачити, що ми закупаємо, от і розсекретити частково це. Є достатньо непогана наразі система публічних закупівель і все, що можливо, треба віддати туди, бо вона працює і це достатньо ефективний механізм.

2:35:07 Ірина Фріз, "Європейська солідарність"

- Одне коротке доповнення. Стосовно публічних закупівель – так. Але потрібно ввести кримінальну відповідальність для тих, хто бере участь в тендері, а потім зриває це замовлення, відповідним чином підриваючи національну безпеку держави. Тобто, має бути кримінальна відповідальність, так само, як це працює в Штатах. Дякую.

2:35:25 Олександра Дворецька, "Голос":

- Я би ще додала, що важливим питанням, які буде потрібно врегулювати – це і про спецекспортерів. Не тільки про те, що всередині країни, не те, як ми закуповуємо, а те, яким чином ми продаємо, тому що зараз тут відсутні теж і контроль за спецекспортерами.

2:35:59 Анна Коваленко, "Слуга народу":

- Підтримую про корпоративне управління. Щодо секретності державного оборонного замовлення – ми насправді маємо взагалі переглянути політику секретності в країні, вона не змінювалася фактично зі сталінських часів і зараз є законопроект (я знаю, кілька), і мова йде не тільки про зміни до секретності, але й про, наприклад, регулярне розсекречення. Це дозволить відстежувати певні інші тенденції, в тому числі, які є важливими насправді для аналізу, в тому числі, і в оборонних закупівлях. Про розширення повноважень комітету, про детальне обговорення бюджету, кадрової політики, стратегій – абсолютно за і за активнішу співпрацю з Рахунковою палатою так само.

2:36:54 Олексій Гарань: Друзі! Тепер партії сидять і відпочивають, і уважно слухають, експерти говорять. Але не більше двох з половиною хвилин.

Підсумки від експертів

2:37:31 Ігор Козій – Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- Реформування функцій Верховної Ради, на мій погляд, це дуже важлива річ, яку необхідно зробити протягом наступної каденції, якщо ми хочемо дійсно унеможливити те ганебне явище, яке у нас виникало. Дуже серйозний, прискіпливий повинен бути створений механізм відбору в ці комітети. Це однозначно. Далі: щодо тимчасової слідчої комісії, на жаль, у президента находиться цей закон. Коли він його підпише, я не знаю, але тимчасові слідчі комісії – це основний механізм запобігання того, щоб корупції не відбувалося. Якщо закон не підпишеться, це вже буде свідчити про посил дуже негативний для суспільства. Наступний момент. Комітети Верховної Ради повинні стати серйозним, реальним органом, який би фактично розглядав документи, стратегії, концепції, а особливо, які потребують фінансування. Тому, що Верховна Рада повинна нести таку ж саму відповідальність, як виконавча гілка влади за виконання стратегій, концепцій і інших документів цього плану. Наступний момент. Присвоєння військових звань. Коли починають присвоювати звання генерал-лейтенантів, полковників армії, не розуміючи, що за цим стоїть, не розуміючи того, що генерал армії України може віддати любому полковнику вказівку, а полковник – це вже командир з'єднання і за ним стоїть з'єднання, це вже питання національної безпеки. І це треба теж вносити на комітет, щоб він обов'язково розглядав список людей для призначення на вищі посади військові, для рекомендації на вищі звання. Питання розгляду стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу. Це обов'язкова річ, необхідно знаходити консенсус. Запровадити погодження процедури з відповідними комітетами з приводу того, що стосується дуже високих закупівель. Наприклад, встановити, що 100 мільйонів доларів США, закупівля на які робиться, повинна проходити як в уряді, так і в комітеті, так і з іншими зацікавленими сторонами, інакше втрачається контроль над витратами.

2:40:46. Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- Зрозуміло. Посилити секретаріати комітетів.

2:40:48. Ігор Козій, Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- За рахунок профільних фахівців. Оце дуже важливо. А не за рахунок просто адміністраторів. Тому що слідчі комісії треба з когось створювати. Урахування кращих міжнародних практик, що стосується, про що взагалі не пролунало сьогодні, шановні колеги, військового омбудсмена. Честь тої людини, яка сьогодні захищає вас і нас там на передовій. Якщо не буде створено незалежного інституту військового омбудсмена, то ми будемо постійно мати Колмогорова, ми будемо мати Заману, ми будемо мати, вибачте, ще генерал-майора, пов'язаного із катастфорою з ІЛ-76. Тобто це питання не врегульовується загальним омбудсменом.

Питання, які повинно узгоджуватися між Рахунковою палатою і Генеральною прокуратурою. Все, що заявлено Рахунковою палатою в публічному звіті, що стосується сектору безпеки оборони, повинно доповідатись Генеральному прокурору і в Верховній Раді України. Дякую за увагу.

2:41:55. Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- Дякую, пане Ігоре. Скажіть будь ласка, що це за книжечка, де все це написано.

2:41:59. Ігор Козій, Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- Цю роботу ми провели у 2018 році.

2:42:01. Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- Ну так покажіть.

2:42:01. Ігор Козій, Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- Розповсюдили її серед всіх...

2:42:05. Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- ''Реформа демократичного цивільного контролю''...

2:42:07. Євген Бистрицький, голова громадської ініціативи "Виборча Ради UA":

- Ви розіслали її партіям?

2:42:10. Ігор Козій, Інститут Євро-Атлантичного співробітництва:

- Всім партіям – ні, але всім органам – так.

2:42:22. Ірина Фріз, представниця політичної партії "Європейська солідарність":

- Ми говори про те, що інститут військового омбудсмена має бути виокремлений і має бути окремою інституцією. Так, ми повністю це підтримуємо.

2:42:33. Маркіян Лубківський, представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":

- Ми свого часу запропонували створити уповноваженого з прав воїнів АТО. Президент це реалізував.

2:42:51. Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:

- Для меня вот очень важно в сфере внешней политики: это общая позиция представителей партий по разработке базовых концептуальных документов, которая нам необходима. Тем более, это вам придётся принимать базовые решение по сфере внешней политики. Вам придётся менять "засади зовнишньої політики".

Если говорить в целом о реформе внешней политики, то тут нужно три вещи. Очевидные и простые. Это документы базовые, это трансформация системы обеспечения внешней политики. Я имею ввиду распределение функций и полномочий. Сравните, например, положение нового Офиса президента со старым и положение о Кабинете Министров и о МИДе. Это вот такие пересечения идут. Один простой пример. Управление протоколом: есть там, есть там. Почему не сделать их единым. Вот это вещь. И третий шаг – это реформирование Министерства иностранных дел: превращение его в компактный, мобильный, инновационный по европейским нормам и стандартам орган. Где бы главным лицом был все-таки не начальник департамента, а desk officer. Профильный человек, который отвечает за четкое направление внешней политики. У которого есть полномочия и функции, у которого есть, в том числе, небольшой бюджет. Я понимаю, что это я уже фантазирую... Речь идет в том числе о реформе управления департаментов. Например, усиления консульского департамента.

Другое... Я хотел бы две конкретные вещи предложить. Касается уже нового президента. Вот его инициатив. Например, мы говорим о Донбассе: урегулирование конфликта. Почему бы, например, президенту не выступить с такой инициативой на нормандском формате, в перспективе. Вот Минские соглашения. Мы вычленяем первые три пункта Минских соглашений, которые абсолютно никак не связаны дальше ни с какими другими. Мы их вычленяем. Разрабатываем меморандум о долгосрочном перемирии. Без обязательств, без каких-то прочих и прочих вещей. Вот базовый такой документ. Это инициатива, это добрая воля украинской стороны. Мы предлагаем ее на нормандском формате, условно говоря, как инициативу президента. Мы можем её предложить на Генассамблеи ООН или вынести впоследствии на Совете безопасности. Что мы теряем в данном случае? Это нормальная мирная инициатива.

Второе предложение. Нам нужен государственный законодательный акт о принципах деятельности украинской власти на деоккупированных территориях. Мы с таким предложением уже выступали. В нашем последнем журнале по Донбассу есть такой драфт по этому вопросу. Люди там должны знать: с чем придет украинская власть на эту территорию. Что она не будет проводить репресии, что у людей есть презумпция невиновности и прочее. Вот такие вот предложения. Мне кажется, что это крайне важно. Это нужно в первоочередном варианте.

Третье, что нам было бы необходимо, как мне кажется. Нам нужна, извините, методика разработки, методика определения ущерба Украины от российской агрессии. Кто этим сейчас занимается? МинТОТ. По поручению Кабинета Министров. Может это МинТОТ сделать? Маловероятно. Я очень сомневаюсь. Хотя в принципе, это прерогатива Кабинета Министров. А это как раз связано с нашими дальнейшими исками к Российской Федерации. Не пяти, которые сейчас висят, а дальше, которые ещё будут в том числе. Это очень хорошая инициатива была Счётной палаты по этому поводу. С участием международных экспертов разрабатывать общую методологию, но это долгие процедуры. Хотя тут мы могли бы быть немножко впереди. Это тоже крайне важно.

2:47:03. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:

- Добре, що ніхто із партій не примкнув до пропозиції ''Опозиційного блоку'' щодо знижки на природній газ від Росії. Це позитив. Що всі дивляться на те, щоб підписувати контракт на європейських умовах. Але мені здається, що недооцінюється та пастка, яку готує Росія. Вони набагато глибше проробляють сценарій, ніж ми собі уявляємо. Розумієте. Наприклад, перше січня 2020 р. Контракту немає, то вони не будуть на європейських умовах підписувати. Контракту немає, газ не відмикають. Що ми робимо? Без контракту качаємо газ? Якщо качаємо, то не отримуємо гроші. Якщо не качаємо, то значить Європа недоотримує і вони нас звинувачують. Таких пасток буде розставлено дуже багато.

Друге, дуже важливе. На сьогодні компанія ''Нафтогаз'' фактично не контролюється державою. Відбулася прихована приватизація. Більшість в наглядовій раді складають іноземці. Що ми маємо? Що компанія, яка контролює три, в еквіваленті, військових бюджети, абсолютно не контролюється державою. Це величезна проблема, яку треба терміново вирішувати.

2:48:43. Юлія Тищенко, експертка в галузі питань реінтеграції Криму та Донбасу:

- Дякую сьогодні за таку дискусію, за розмову стосовно змінення тимчасово окупованих територій. Не прозвучали, але думаю, що буде звучати словосполучення ''перехідна юстиція''. Це ті правила з якими ми можемо звертатися і йти на тимчасово окуповані території до наших громадян. Говорилося, якщо брати секторальні політики, про певний покрив. Відміна ВЕЗ Крим. Але тут важливо, що може прийти навзамін.

2:49:32. Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- Бліц. Всі ''за''?

2:49:36. Юлія Тищенко, експертка в галузі питань реінтеграції Криму та Донбасу:

- Прекрасно. П'ять років всі ''за'' в парламенті. А результат?

2:49:43. Юлія Тищенко, експертка в галузі питань реінтеграції Криму та Донбасу:

Надзвичайно важливим питанням є торгівля з тимчасово окупованими територіями. Але тут різні політики на Донбасі і в Криму. Чи готові потім підтримати будуть політичні партії якісь кроки стосовно торгівлі з Донбасом. Не знаю... Є дискусії. Щодо Криму різні є намагання, але також цікаво мати сформульовану позицію стосовно цього. Вода і різні речі. Стосовно введення миротворчої місії. Про це говорилося, але важливо, щоб була якась консолідована позиція в парламенті. Який мандат буде цієї місії, що вона буде робити? Питання перехідної адміністрації пов'язане з миротворчою місією і, більше того, воно зав'язане, в тому числі, з перехідною юстицією. Тут важливо, щоб партії, які більш-менш це розуміють, мали в парламенті консолідовану позицію і могли домовитись між собою. Розумієте, ми 5 років говоримо приблизно одне і те ж саме по тих речах, які сього дні прозвучали, але надзвичайно мало змін є. Я розумію, що в України є дуже обмежене меню щодо впливу на те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, але такі меню є. Тут важлива проактивність, в тому числі, політичних партій. Тому що ті речі, які є, ми рік тому чули.

2:51:19. Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- Проактивність. Все, дякую. Пані Галино.

2:51:23. Галина Петренко – директорка ГО "Детектор Медіа":

- Я підтримую пропозицію про те, що потрібно або якось змінити повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, або принаймні винести це питання на обговорення, як ви сказали. Більше того, можливо, в цьому регулюванні є сенс рухатись в бік фінансової прозорості власності і запозичувати досвід Національного банку України, який вже є. Банківська сфера набагато краще регульована в цьому питанні. Дякую.

2:51:51. Тарас Ємчура, аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони:

- Я дуже дякую за цю дискусію. Я дуже радий, що у нас по всіх питання, які в мене були фактично збігаються думки. Давайте невеличким бліцом підсумуємо. Розсекречення оборонних закупівель, напевно, всі підтримують. Так? Я сподіваюсь, що...

2:52:09. Ірина Фріз, представниця політичної партії "Європейська солідарність":

- Повне – ні.

2:52:10. Тарас Ємчура, аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони:

- Не повне, але до великої...

2:52:16. Ірина Фріз, представниця політичної партії "Європейська солідарність":

- Скажімо так. Профільний комітет має право знати повне оборонне замовлення. Профільний комітет. Але ця інформація має певне обмеження з огляду на стратегічне значення.

2:52:28. Тарас Ємчура, аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони:

- Я розумію, але ми говоримо про розсекречення на відсотків 60-70.

2:52:31. Анна Коваленко, представниця політичної партії "Слуга народу":

- Бліцу не вийшло...

2:52:37. Тарас Ємчура, аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони:

- Ми розумієм, що це потрібно зробити до кінця року. Перш ніж ми затвердимо державне оборонне замовлення на наступний рік. Друге – корпоративне управління Укроборонпромом. Я також розумію, що тут є консолідована позиція. Це також потрібно зробити вже цього року, бо це пов'язане з бюджетними процесами в самому Укроборонпромі на наступний рік. Аудит за рахунок державного бюджету. Міжнародний фінансовий аудит за рахунок фінансового бюджету. Я також сподіваюсь, що є одностайна підтримка. Це також потрібно зробити до кінця року.

2:53:18. Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

- Дай Боже, щоб партії так працювали в парламенті. Наступна зустріч 18 числа. Питання гуманітарної політики.

2:53:31. Євген Бистрицький, голова громадської ініціативи "Виборча Ради UA":

- По-перше, велика подяка. По-друге, я хотів би, щоб цей тісний діалог партій, що будуть в парламенті, я вірю, що всі ви будете в парламенті, з громадянським суспільством і експертами не припинявся. Сьогодні ми мали хорошу дискусію. Це консультація і серйозна солідарність.

***

Проект здійснюється Виборчою Радою UA за організаційної підтримки Школи політичної аналітики НаУКМА в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" у співпраці з Реанімаційним Пакетом Реформ в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції

powered by lun.ua
Коментарі — 0
Aтака Путіна1186 Уряд реформ391 Корупція1287 Україна та Європа1064 тітушки18
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter