ТЦК, вбивства, мовчання Президента
22:47 Я знав, що на цій передачі буде важко і коливався йти чи не йти, чесно скажу. По-перше, коли я продивився оцю вступну підбірочку кадрів – сумний настрій, правда? Можна зробити висновок, що ТЦК – ця думка домінує в нашому суспільстві. Є купа злочинних просто порушень, але є дуже багато людей, я їх знаю, які чесно виконують свій обов'язок в ТЦК.
От ветеран мені розповідав, що його зупинила ТЦК на вулиці. Він намагався на них стартануть, що воював, а ви тут... Потім показав посвідку. Його одразу відпустили. Він каже: "Я відійшов, уже пішов додому". А потім повернувся назад і вибачився. Тобто абсолютно коректно спрацювали ці з ТЦК. І ми не можемо всіх оголосити монстрами. Це перше.
Друге, що робити? Я повністю погоджуюся з тим, що сказав Масі Наєм. Так, дійсно, треба діяти дуже жорстко і до ухилянтів, і до тих, хто порушує в ТЦК закони і правила, бо інакше не буде діла.
Я думаю, що весь цей маховик нападів розкрутився тоді, коли вперше почалися випадки, коли відбивали людей. Виходили мужики, і жінки виходили. От і що? Нічого, розумієте? Якщо нічого не зроблено, значить можна. Значить далі це робиться. І ми дійшли до того, що тепер пішли вбивства.
До речі, хочу сказати, я сьогодні перевіряв, пан Масі може мене поправити. Я дивився, якщо замах або вбивство поліцейського або військового, навіть лише замах – 7-10 років або довічно, тобто дуже жорсткі заходи. Так, це стосується і поліцейських під час виконання обов'язків, і військових. Тобто це дуже жорсткі покарання, але люди начебто нічого і не знають.
Мені цікаво було почути від юриста, що давайте заблокуємо їх рахунки, телефони тощо. Я, до речі, не знаю, як це узгоджується з правом, але морально я з цим погоджуюся.
Останнє, що я хотів би сказати. Ви сказали, що нема тут представників Міністерства оборони, нема уряду. А давайте скажемо чесно, ці рішення потребують політичного важкого рішення на найвищому рівні. Правда? Ми мобілізуємо, ми не мобілізуємо, що ми з тим робимо і так далі. Це рішення, які треба приймати нагорі. Це президент і уряд. Вони мають прийняти принципові політичні рішення. Що ми робимо далі? Чи ми діємо за принципом, що одні воюють, інші можуть відсидітися, так? Чи все-таки країна дійсно воює?
А ми в цей час робимо якусь нерівноправність в суспільстві, коли певну частину за віком випускаємо за кордон. А інших не випускаємо. Так ми воюємо чи що?
59:57 Я знаю багатьох людей, багатьох бійців, які мені казали, що ми не пішли добровольцями, але ми і не ховалися від мобілізації. Не біжимо в ТЦК, але ховатися ми не будемо. Отримаю повістку, піду. І багато дуже людей таких уже служить.
І серед бусифікованих є такі, коли кажуть: "Мене бусифікували, я не хотів". Але зараз я влився в це бойове товариство, і я розумію, що краще бути тут, ніж я буду ховатися чотири роки в своїх чотирьох стінах.
Такі випадки є. Тобто створюється колектив з різних людей. Частина міняє потім свою психологію. Може не всі. Так, і ще один момент, знову ж таки, історія з кола моїх знайомих, з тих, хто ховається чотири роки в місті, з кімнати не виходять. Чотири роки. Так от, останнім часом, але люди помирають. Стрес, нерви, рак. Може, це збіг обставин, але просто уявити, якщо людина ховається в чотирьох стінах чотири роки, що з нею буде?
1:10:13
Хочу відкрити один секрет глядачам. Можна я їм скажу, що поки на екрані був президент, всі тут обговорювали геть інші питання. Наболілі. Тобто ми не слухали, що каже президент. Симптомчик? А ми говорили про інші важливі речі. Про вбивства військових.
Скільки можна чекати, що президент мовчить? Кажуть, що Зеленський не любить, коли на нього тиснуть. Так, не любить. І буде робити всупереч. Це ж працює проти нього. Не знаю, де там його політтехнологи, хто йому радить. Чим довше він буде мовчати, тим більше будуть бити по цьому. Це аргумент, розумієте, який перебити неможливо.
З приводу мобілізації, я можу зрозуміти, політична кон'юнктура, брати відповідальність на себе. Він перекладав на парламент. Я розумію, чому він робив. А тут просто не розумію. Ну, як це можна пояснити з огляду на здоровий глузд? Ніяк не можна пояснити. А тепер це просто впертість.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
