24 серпня 2023, 15:47

Всі втомилися від війни, але українці відкидають поступки агресору

Оригінал публікації С.Шаповалова, старшого аналітика "Демініціатив", на НВ

"Втома від війни" активно обговорюється в медіа-просторі: чи готові українці до тривалого опору агресору в умовах затяжної війни?

Червневе опитування Фонду "Демократичні ініціативи" та Громадянської мережі ОПОРА показало результати, які, на перший погляд, можуть насторожувати. 30% сказали, що вони "хотіли б, аби війна закінчилася найближчим часом будь-якою ціною". Однак це лише на перший погляд.

По-перше, більшість (53%) погодилися з альтернативним судженням: "Я готовий/-а погодитися з продовженням війни, якщо це потрібно для перемоги". По-друге, термін "будь-якою ціною" потребує уточнення: а на які саме поступки та компроміси готові піти українці в обмін на припинення війни?

Те ж червневе опитування показало, що на територіальні поступки готові лише 6%, а відмова від майбутнього членства України в НАТО чи ЄС прийнятні для лише 14% громадян. Неприпустимими такі поступки вважають й більшість тих, хто щойно казали, що хотіли б якнайшвидшого завершення війни будь-якою ціною.

Це ж підтверджує і серпневе опитування, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Українці не вважають прийнятним жоден із компромісів, які можна уявити гіпотетичним предметом перемовин про припинення війни.



Територіальні поступки всерйоз розглядають не більше 5% громадян. У тому числі, поступатися територіями не готові абсолютна більшість тих, хто вважає, що "заради миру варто йти на будь-які компроміси".

Поступитися євроатлантичною інтеграцією України готові не більше 18% українців. Деякі регіональні відмінності є, але в жодному з регіонів немає більшості, яка вважала б вступ до НАТО можливим предметом "торгів": на Півдні 21% вважають таку поступку прийнятною, але 63% – неприйнятною, на Сході 38% вважають поступку членством НАТО прийнятною, але 53% – проти.

Скорочення чисельності ЗСУ, яке нібито обговорювалося у Стамбулі наприкінці березня 2022 року, також прийнятне максимум для 13% українців. Те ж стосується і поступок у царинах мови та історичної пам'яті – більшість українців в усіх регіонах вважають подібні поступки неприйнятними.

Отже, чи дійсно третина українців хотіли б завершення війни якнайшвидше та будь-якою ціною? Ні. Це можна вважати емоційним поривом частини людей, емоційним вираженням тої самої "втоми від війни". Однак якщо говорити предметно, абсолютна більшість українців не готові поступатися агресору державними інтересами України, а тому український народ та держава продовжуватимуть боротьбу за свою свободу.

Втома від війни безумовно є: фізична, психологічна, ресурсна, як у військових, так і у цивільних. Сьогодні в Україні важко знайти людей, яких так чи інакше не зачепила повномасштабна Росії проти нашої країни.

Однак втома має бути стимулом докладати усіх зусиль для якнайшвидшої перемоги, а не стимулом до поступок агресору та припинення боротьби. Особливо з огляду на те, що реальною метою Росії є не зміна назв українських вулиць чи гарантії позаблоковості України. Метою РФ є повне знищення української держави й позбавлення українського народу ідентичності та свободи. Власне, розуміння більшістю українців реальних цілей РФ та неефективності будь-яких поступок великою мірою й обумовлює неготовність громадян до компромісів.

Результати опитувань також засвідчують, що російський терор не здатен знизити волю українського народу до опору: більшість українців не воліють йти на поступки агресору попри щоденні обстріли мирних міст та жертви серед цивільних.



У цій ситуації найраціональнішою стратегією партнерів України є продовження та нарощення економічної й військової підтримки України "стільки, скільки це буде потрібно", та найважливіше – до повної реалізації української Формули миру. А надання Україні новітніх систем озброєння досягнути цієї мети, зберігши найцінніше – людські життя.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...

Що там із "Кримською декларацією", прийнятою адміністрацією Трампа 2018 р.?

Радник Трампа: Зеленський має представити реалістичне бачення миру, Криму більше немає. Щоправда, за кілька годин команда Трампа дезавуювала ці твердження, зазначивши, що це був радник саме під час виборчої кампанії, отож він не має жодних повноважень робити такі заяви...

Опитування у 30 країнах: хочуть перемоги України і лідерства США

Оригінал на НВ 4 листопада британській The Economist опублікував результати опитування міжнародної кампанії GlobeScan, проведеного у 30 країнах світу (в кожній країні опитували по 1000 респондентів)...

Три несподіванки з опитування до Дня Незалежності

Оригінал – НВ 8-15 серпня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування...

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...