Щоденник євроатлантиста. Чи варто канцлеру Меркель приймати у Берліні Януковича?
Схоже на та, що на історію з затриманням керівника представництва німецького Фонду Аденауера в Україні, в керівний склад якого входить – увага – Ангела Меркель, українська влада намагається наклеїти вже традиційний ярлик "проїхали". Мовляв, так затримали, готувались депортувати, протримали 10 годин, виявили непорозуміння, відпустили – все супер. Ніко Ланге живий-здоровий, працює далі.
Що ж, добре, що фінал не закінчився депортацією, однак перед тим, як закрити цю тему, хотілось би почути відповіді на питання, які залишились за дужками. Наприклад, чи був у курсі Президент та його найближче оточення про заплановане затримання? Чи можна кваліфікувати дії в аеропорту як цілеспрямовану вказівку Віктора Януковича? Чи означає затримання Ніко Ланге те, що тепер кожен не лише український, але й закордонний експерт має фільтрувати свої оцінки та коментарі щодо роботи української влади, якщо бажає далі безпроблемно в'їжджати до України і тут працювати? Зокрема, чи не є це прямим натяком німецьким експертам та журналістам, що перед офіційним візитом Януковича до Німеччини, який має, за деякою інформацією, відбутись в останні дні серпня-на початку вересня, їм потрібно уникати будь-яких жорстких оцінок "лідера" з України? Навіть якщо оцінки та коментарі, котрі, скажімо, давав Ніко Ланге в своєму аналізі з приводу 100 днів президентства Януковича, є цілком слушними та справедливими (до речі, подібні критичні зауваження він публікував і за часи попередньої української влади, але три з половиною роки пропрацював без подібних пригод на кордоні). Чи усвідомлювали ті, хто ініціював подібну недолугу операцію, що ця історія може нанести набагато більшої шкоди українському президенту в Берліні, аніж критичні коментарі затриманого німецького експерта напередодні? Чи потрібно Ангелі Меркель приймати Віктора Федоровича з усіма почестями в Берліні, аж поки особисто з його боку не поступлять відповідні роз'яснення? Адже подібні плями в двосторонніх відносинах не виводяться парочкою слів про непорозуміння з вуст прикордонників.
Дуже сподіваюсь на те, що ця історія відкриє очі й багатьом у Берліні, . Що наступить деяке протверезіння з приводу "євро інтегратора-прагматика" Януковича, яким його змальовували у німецькій столиці під час та після передвиборної кампанії. Що німецькі дипломати й політики, які базуються у Берліні, не будуть вважати "божевільними" деяких німецьких дипломатів та експертів, які базуються у Києві, і останнім часом щосили намагаються донести у німецьку столицю сигнали про тривожні тенденції в Україні. Що "берлінські" німці прислухаються нарешті "київських". Що посла Німеччини, котрий дійсно переймається тим, що тут відбувається і вболіває за країну свого перебування, колеги в Берліні не засуджуватимуть за його активну позицію і перманентну готовність спілкуватись з медіа з приводу українських справ. Що мені більше не доведеться чути від німецьких експертів про те, що Янукович, насправді, дечим подібний на Гельмута Коля на початках його канцлерської кар'єри: мовляв, такий само огрядний і такий само поганий спікер.
... Віктор Ющенко колись налаштував проти себе німецького канцлера тим, що, на великий її подив, відмовився від запрошення Ангели Меркель повечеряти з нею у німецькій столиці в неформальній обстановці, натомість зажадавши офіційного візиту до Берліну. Віктор Янукович може ще до офіційного візиту налаштувати проти себе лідера ключової європейської країни, якщо не покарає винних в історії з затриманням Ніко Ланге. Чи він вже не контролює "винних"?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.