30 вересня 2014, 23:44

Європа – це суд. Але не народний.

В якийсь момент це вже стає не смішно, не прикольно і не креативно. І це тим більше не має жодного відношення до Європи, європейських цінностей і європейського вибору, який якраз багато хто в країні відстоював впродовж останніх 10 місяців. Я про популярний тренд з переміщення політиків епохи злочинного режиму у смітники й організацію відкритих мордобоїв, як сталось в Одесі з однозначно негативним персонажем Шуфричем.

Так, ми дуже змінились за всі ці місяці. Ми стали дуже агресивними. Емоції переросли в радикалізм, експресія в агресію. Матюк став індикатором спражнього вболівання за долю своєї країни. Фотожаби з Путіним у домовині – засобом для різкого покращення настрою. Ми стали говорити слово "ЛИШЕ", якщо кількість загиблих на Донбасі вимірюється 9 загиблими за добу. Ми стали дуже нетерплячими до тих, хто неправильно паркується на номерах "АН" та "ВВ", але навіть не помічаємо тих, хто робить те ж саме на номерах "СА" чи "ВН". Ми охрестили зоною насильства й агресії Лугандон, не помічаючи, що місцями лугандонізуємось самі. Прикриваючись, при цьому, гаслами за Європу.

Але Європа – це не гігантський шопінг-мол чи вишуканий курорт, як дехто собі уявляє. Європа – це суд. І суд спражній, не народний. Люстрація – це теж суд, а не гільотина, як її уявляють деякі доблесні представники нашого суспільства. Смітник не може замінити суд. Кулак не може замінити вирок. Справжня Європа закінчується не там, де закінчується Євросоюз. Вона закінчується там, де закінчується закон. І Норвегія чи Швейцарія цьому доказ.

Чимало знайомих – навіть доволі розумних й освічених людей – щиро раділи кадрам з Журавським і Пилипишиним у смітниках та Шуфричу з окривавленим обличчям в Одесі. Цікаво, як вони будуть реагувати, коли їх вчорашні побратими – політики та громадські діячі з Майдану будуть так само окривавлені чи викинуті у смітник десь у відрядженні поближче до Лугандону? Чи це автоматично буде списано на звірства й кримінал?

Хтось запитає: але що робити бідним людям, якщо не працює закон, не працює Генпрокуратура і не працюють суди? Домагатись, щоб вони запрацювали, а не робити все для того, щоб вони стали непотрібними, бо ж є смітники й кулаки. І, до речі, є ще армія тітушок, яка нікуди не випарувалась після Євромайдану, просто розпорошилась по дворах й чекає, поки знову може встати з корташів і рванути в бій. Хтось запитає – як домагатись? Ну не мені казати це тисячам українцям, які за дві революції стали просто асами в ненасильницькому протесті. Тим більше в країні, в якій Президент настільки чутливий до власного піару.

P.S. Не знаю, як кого, але мене попередній режим дуже сильно не влаштовував не тільки тому, що він був глибоко корумпованим, але й тому, що він був глибоко криміналізованим. А між вуличними розправами та криміналом грань дуже тонка.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...