Візит Порошенка до Румунії: на що варто звернути увагу
Завтра увечері Президент збирається вилетіти з візитом до Румунії. Фактично, це буде візит-відповідь на відвідини України румунським президентом на початку минулого року, але від цього візит не стає менш важливим. В останні роки в Україні відбувається переосмислення відносин з Румунією. І це дуже позитивний сигнал. Якщо раніше Румунія сприймалась ледве не як загроза номер 2 для територіальної цілісності та суверенітету України після Росії і "незаслужений" член Євросоюзу, то в урядових,політичних та експертних колах все більше з"являється розуміння, що Україна більше виграє від дружби з Румунією, аніж від ліплення з неї загрози.
Так, румунофобські настрої все ще за інерцією спостерігаються на різних рівнях в Україні, але загальний тренд змінюється. Особливо після того, як на зміну колишньому президенту Басеску, який часом дозволяв собі певні фрівольності в заявах, підігруючи всім ностальгуючим за "Великою Румунією", прийшов відомий своєю антикорупційною діяльністю та ефективним менеджментом Клаус Йоханніс. Під час свого візиту до України він хотів особисто продемонструвати важливість України для Румунії з допомогою виступу у Верховній Раді, однак йому тоді було в досить некрасивій формі відмовлено у такому виступі з поясненням, що подібні речі в Україні взагалі не практикуються (після Коморовського та Байдена всі переконались багато разів, що це не так).
Для багатьох навіть в українському уряді та парламенті було великою несподіванкою те, що Румунія стала першою країною в ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (і повірте мені, це була далеко не випадковість). Для багатьох в Україні досі не є відомою вражаюча історія успіху Румунії у боротьбі з корупцією на найвищих щаблях влади, що насправді для України могла бути більш показовою та прикладною, аніж історія боротьби з корупцією в Грузії, про яку знають значно більше українців. Так само невідомою для багатьох є роль, яку Румунія відіграє сьогодні на так званому східному фланзі НАТО, ініціюючи навіть міні-саміти "східних" членів НАТО. Ну а що стосується особливо болісного в Україні питання з наданням румунського громадянства, то кожен, хто хотів отримати румунське громадянство останнім часом (і не лише в Україні, але й у Молдові) може підтвердити, наскільки це складна й виснажлива процедура.
Вже завтра у цей час я з колегами-експертами будемо кружляти у небі над Європою, щоб потрапити до Бухаресту (прямих рейсів, що досить показово, між нашими сусідніми країнами нема, і дістатись до Бухареста найзручнішим шляхом через Відень коштує так само, як дістатись Нью-Йорка). У Бухаресті ми будемо випробовувати наш новий формат подвійної дипломатії (second track diplomacy), коли під час візиту президента низка зустрічей та заходів організовується в певній країні і на експертному рівні. Зокрема, у четвер під час перебування Порошенка у Румунії ми організовуємо разом з румунськими партнерами публічну дискусію у Бухаресті на українську тематику. А поки що ми в Інституті у співпраці з нашими румунськими партнерами підготували мемо для візиту Порошенка з тими сигналами, які йому варто було б донести, перебуваючи у Бухаресті, щоб зробити візит якомога ефективнішим. От, власне, ключові позиції з цього мемо. Нехай команда Президента й усі дотичні до візиту користуються ним на здоров"я і абсолютно безкоштовно ☺
Під час візиту в Румунію Президенту України Петру Порошенку варто було б:
- Висловити подяку за підтримку Румунією суверенітету, територіальної цілісності України, зокрема невизнання незаконної анексії Криму, та європейського вибору на міжнародній арені (в ЄС, ОБСЄ, ООН та ін.);
- Висловити вдячність за те, що Румунія стала першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС;
- Наголосити, що Україна зацікавлена в тому, щоб Румунія розвивалася як сильна, успішна і впливова країна і була надійним партнером України на Заході;
- Заявити про інтерес до досвіду Румунії в боротьбі з корупцією. Підкреслити, що Україна віддана справі боротьби з корупцією, особливо у вищих органах влади, як головній умові для розвитку сильної держави, і ніщо, навіть війна, не завадить цьому процесу;
- Новий український уряд націлений на реалізацію реформ в усіх сферах життя: починаючи з верховенства права, боротьби з корупцією, розвитку професійних збройних сил, реформи поліції й закінчуючи системою захисту прав дітей та питанням національних меншин. Серед першочергових пріоритетів нового уряду – виконання очікувань міжнародних партнерів (МВФ та ін.), а також зміцнення довіри до країни та створення сприятливого середовища для отримання міжнародної допомоги та досягнення найкращих результатів;
- Висловити зацікавленість у співпраці з Румунією в енергетичній галузі; розпочати діалог про організацію енергетичного форуму в Бухаресті. Обговорити можливість реверсного постачання газу;
- Висловити зацікавленість у якомога тіснішій співпраці з країнами Східної Європи, особливо з Румунією та Польщею, які, можливо, стикалися з подібними труднощами, викликами та перепонами і успішно їх подолали. Успіх цих країн сам по собі є найбільшим стимулом для України рухатися тим же шляхом, особливо стосовно реалізації Угоди про асоціацію.
Щодо питання безпеки:
- Висловити стурбованість з приводу ситуації в Чорноморському регіоні та готовність до співпраці з метою протидії російській загрозі. Наголосити на непорушності фундаментальних принципів ООН та міжнародного права як основоположних принципів у взаємодії з Росією;
- Наголосити на спільній з Румунією позиції щодо підтвердження рішення НАТО про підвищення безпеки в регіоні на Варшавському саміті НАТО;
- Мілітаризація Чорного моря і всього регіону несе загрозу безпеці регіону. Важливо, щоб обидва Президенти продовжували тримати це питання на міжнародному порядку денному і й просили про прийняття серйозних заходів для стримування цієї загрози. Важливо, щоб обидва Президенти повернулися до ініціативи створення Чорноморського флоту, в складі якого перебував би один український корабель. Морська безпека є надзвичайно важливою, і для стримування Росії потрібно більше конкретних кроків, зокрема і таких, як цей. Потрібно розробляти цю ініціативу спільно з Туреччиною та, в ідеалі, з Грузією і піднімати це питання на Варшавському саміті. Важливо, щоб при підготовці до саміту всі чотири країни провели попередню роз'яснювальну та агітаційну роботу.
- Висловити інтерес до участі України у військових навчаннях, спрямованих на боротьбу в гібридній війні та подолання зовнішніх загроз. У таких навчаннях могли би взяти участь країни-члени НАТО, такі як США, Польща, Литва, Норвегія, Естонія, Латвія, а також країни, що не є членами НАТО, наприклад Грузія і Молдова. Ця ініціатива могли би бути корисною особливо у світлі обговорення на Варшавському саміті питання стратегічної адаптації НАТО та розробки стратегій по боротьбі в гібридній війні;
- Подякувати Румунії за лікування українських солдатів, надання нелетального військового озброєння та реалізацію Трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки.
Щодо питання національних меншин:
- Наголосити на тому, що українська національна меншина в Румунії та румунська національна меншина в Україні є дуже цінними для розвитку тісних стосунків та плідної співпраці між двома країнами; Україна цінує той факт, що представники румунської меншини в Україні воюють на Донбасі пліч-о-пліч з українцями.
- Висловити вірність дотриманню рівних прав та захисту прав національних меншин, зокрема румун, які проживають в Україні
Щодо Молдови:
- Наголосити на тому, що як сусіди і друзі Республіки Молдова Україна і Румунія всіляко підтримують рух країни на шляху до європейської інтеграції;
- Підкреслити відданість України ідеї політичного вирішення Придністровського конфлікту з повним збереженням територіальної цілісності Республіки Молдова. Україна також зацікавлена в імплементації Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі в Придністров'ї.
Президенту потрібно бути готовим до запитань про наступне:
- Відставка Яценюка, склад нового уряду, вплив олігархів на політичні процеси та здатність реалізувати реформи;
- Ситуація на Донбасі та в Криму (також важливо наголосити, що конфлікт на Донбасі все ще триває, оскільки велика кількість румун про це не знають);
- Можливий провал Мінського процесу;
- Оцінка з боку України результатів референдуму в Голландії;
- Права румунської національної меншини в Україні (зокрема Закон України "Про громадянство", закон про регіональні мови, зменшення кількості румунських шкіл в Україні та ін.).
Для посилення ефекту своїх повідомлень Президенту слід:
- Звернутися до румунської громадськості румунською мовою;
- Провести відкриту дискусію/дебати за участю медіа;
- Звернутися до медіа з проханням дуже серйозно ставитися до російської пропаганди і перевіряти інформацію, якою вони користуються;
- Попросити медіа звертати більше уваги на події в Україні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
