Альона Гетьманчук Директорка Центру "Нова Європа" (New Europe Center)

Підтримка США для України: тільки купити, чи й заслужити?

03 травня 2018, 11:24

Кандидатуру Майка Помпео зі скрипом, але було затверджено на посаді держсекретаря США. Джон Болтон вже три тижні як працює на посаді нового радника Ради з національної безпеки. Трамп укомплектовує свою команду мрії.

Що цей апгрейд адміністрації Трампа означає для України? Насправді, нічого кардинально нового, але на низку речей в цілому звернути увагу варто.

- Інвестувати час, ресурси та енергію у те, щоб вибудовувати персональні відносини з представниками Адміністрації Трампа стає постійним викликом. Ніколи не знаєш, хто завтра залишиться в обоймі, а хто – в кращому випадку – піде працювати в якийсь аналітичний центр чи університет. Сьогодні людина – коментатор на Fox News, завтра – радник з питань нацбезпеки. Сьогодні може займатись врегулюванням на Донбасі, завтра – опікуватись цілим регіоном.

- До кінця президентства Трампа ми будемо почуватись як на гойдалці – гарні новини з Вашингтона можуть змінюватись тривожними сигналами. З одного боку зніматись неформальне ембарго на "Джавеліни", з іншого – шукатимуться лазівки для діалогу з Путіним. Немає серйозних підстав стверджувати, що Путін перестав бути для Трампа авторитетом з великої літери. Навіть якщо частіше зі знаком мінус, все одно авторитетом. Імпульс замість позиції. Резонанс замість результату. Це дві речі, які й надалі так чи інакше визначатимуть політику американського президента.

- Системі не вдається цілковито проковтнути Трампа, натомість Трамп й надалі норовить гризнути систему: підлаштувати під себе принаймні ту частину політичного Вашингтона, з якою він вимушений взаємодіяти безпосередньо. Трампізм все ще вірусний. Ті, хто краще адаптуються до системи, а не до Трампа (як Тіллерсон) – списуються з рахунків.

- Є підстави вважати, що за Помпео і Болтона позиція Трампа буде ще більш визначальною та домінуючою, аніж за попередніх радника з національної безпеки та держсекретаря. Близькі до Болтона радники стверджують, що для нього ключовим завданням буде не проштовхувати свій порядок денний в Овальному кабінеті, а завоювати довіру Трампа на новій посаді. Помпео за останній рік став членом адміністрації, який умудрився ніколи не перечити босу і, кажуть злі язики, не в останню чергу саме за це завоював симпатію боса. Немає підстав вважати, що надалі щось зміниться.

- Помпео, як і Болтона, можна віднести до умовної групи "безпековиків", а не "реформаторів". Тобто тих, для кого питання безпеки, зокрема в контексті агресії Росії, є зрозумілішими і ближчими, аніж питання реформ і антикорупції. Очевидно, це стане ще одним неправильним сигналом для тих в українській владі, яких дратують американські партнери, які Україну розглядають переважно в контексті "бореться чи не бореться з корупцією".

-Проблема в тому, що боротьба з корупцією та реформи в Україні зазвичай байдужі для тих американських політиків, для яких байдужа Україна в цілому. Кому Україна небайдужа – небайдужі реформи. Небайдужий Антикорупційний суд. Небайдужі e-декларації для антикорупційних активістів. Наразі ми спостерігаємо за тим, як армія небайдужих в уряді США намагається скористатись низькою пріоритетністю України для Трампа, щоб утримати, а то й посилити реформістський акцент в порядку денному відносин. Позиція посольства США в Україні теж, за наявною інформацією, стає затребуванішою у Вашингтоні й часто відображена в публічних заявах Держдепартаменту.

- Українській владі доведеться прийняти для себе рішення: пробувати й надалі виключно купувати американську підтримку, що де-факто відбувалось останні півроку (вугілля з Пенсильванії, мільярдний контракт з General Electric чи в майбутньому ще трохи Джавелін), чи все ж таки намагатись її заслужити шляхом видимих і на берегах Потомака результатів в сфері антикорупції і відсутності відкатів у тих речах, які вже були зроблені. Купити підтримку – швидко, дієво і часом навіть необхідно в умовах президенства Трампа. Угорщина Орбана, скажімо, теж підписала майже мільярдний в доларовому еквіваленті контракт з General Electric на купівлю турбінного обладнання для атомної станції "Пакш" (подейкують, за кошт російського кредиту). Заслужити і виправдати підтримку – більш надійний та сталий варіант, придатний за будь-якого керівництва у США. Зрештою, вимагає менше ресурсів, які в Україні й так доволі обмежені.

Коментарі — 1
barmaley _ 03.05.2018 19:53
IP: 35.190.192.---
А не подумать ли Аленке с джавелином на плече стать директором Центра "Новая Америка" – Дональд оценил бы симпатичную директриссу.
Уряд реформ343 Корупція1164 Україна та Європа957 Свобода слова553 Aтака Путіна1129
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter