ЗеДипломатія для ЗеПрезидента. Молдова
У своїй серії коментарів на зовнішньополітичну тематику про Молдову недаремно пишу у першій п'ятірці. Все тому, що новообраному президенту України важливо надіслати месидж, неврахування якого може дорого коштувати потім. Месидж буде згодом, а поки що коротко про те, що ми маємо у спадщину від Петра Порошенка.
Почнемо з того, що молдовський напрямок – це якраз той напрямок, де загалом важливо було б зберегти певну спадковість Важливо зауважити, що у президента Порошенка була емоційна прив'язка до Молдови, і це дуже допомагало тримати маленького сусіда України в постійному полі зорі на найвищому рівні. Крім емоційної прив'язки Порошенко мав також давно встановлений і персональний контакт – з найбагатшою і найвпливовішою людиною Молдови – одіозним (і наразі єдиним) олігархом Владом Плахотнюком. Після приходу на президентську посаду проросійського соціаліста Додона, який піддав сумніву приналежність Криму Україні, відносини між Україною і Молдовою набули достатньо нетипової форми. Український президент зустрічався і підтримував контакт не зі своїм безпосереднім візаві – президентом РМ, а з прем'єр-міністром Молдови (людина Плахотнюка) і, власне, Плахотнюком, який де факто контролював уряд. Є чимало підстав вважати, що і на Додона він має вплив, але насправді в електоральному плані їм вигідно створювати видимість суперництва.
Президентство Зеленського почнеться з гарних новин на молдовському напрямку, що, відповідно, створить і позитивне тло для відносин. Йдеться про найболючішу тему останнього періоду у двосторонньому діалозі: припинення Україною будівництва каскаду з шести ГЕС на Дністрі, які б не тільки можуть знищити рідкісну екосистему Дністра, але й внаслідок будівництва яких без води міг би залишитись Кишинів. Саме тому було чимало протестів серед мешканців міста з цього приводу, але в Києві певний час не відмовлялись від ідеї будівництва. Також нарешті відкритий міст в Унгурі- Бронниці. Насправді міст був давно побудований, але ходили чутки, що чекають якогось високого керівництва з обох боків, щоб його урочисто відкрити.
Те, що залишиться з дуже важливого зробити новій владі – запустити спільний прикордонний і митний кордон на решті пунктів пропуску українсько-молдовського кордону. За Порошенка цей процес стартував. Потрібно його продовжити. Оскільки це наразі чи не найважливіша двостороння ініціатива, яка укріплює довіру між країнами.
На що ще б міг звернути увагу новий президент – так це на численну українську громаду в Молдові і перебуває абсолютно під впливом кремлівських наративів. За різними дослідженнями, українська громада там є більш проросійською, аніж власне російська. У свій час перед візитом до Молдови Порошенка наша аналітична команда радила йому крім Кишинева відвідати Бельц, де мешкає численна українська громада. І він відвідав. Однак, спілкування склалось не дуже ефективно (Порошенка навіть попросили перейти на російську мову) і в Києві, очевидно, дещо опустили руки. Насправді, було б важливо продовжувати подібну комунікаційну роботу. Тим паче, що Зеленський на виборах якраз переміг в Молдові.
Ну і тепер наразі месидж, про який йшлось на початку. Новому президенту принципово важливо зберігати послідовність позиції України щодо президента РМ Ігоря Додона. Порошенко жодного разу не зустрівся з ним, оскільки той так і не вибачився за свої слова про приналежність Криму Росії і не змінив своєї позиції з цього питання. Зеленському варто було б не запрошувати Додона на свою інавгурацію і в подальшому не контактувати з ним, допоки той публічно не змінить своєї позиції. Досі Додон був неприйнятним в обох сусідах Молдови – ні в Україні, ні в Румунії, що не забувають нагадувати критичні до нього лідери думок в Молдові. Є підстави вважати, що він би дуже хотів скористатись приходом нового президента в Україні, аби виправити ситуацію. Але прийняття Додона дискредитуватиме нового українського президента, дискредитуватиме Україну і дискредитуватиме Молдову, яка також має у вигляді Придністров'я окуповану Росією територію. І не в останню чергу цей заморожений конфлікт, котрий в будь-який момент Росія може перетворити на новий південно-західний фронт, теж вимагає пильної уваги до Молдови.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
