22 травня 2019, 09:37

Куди їхати з першим візитом президенту Зеленському?

Опитали в Центрі експертів – українських, європейських та американських – куди варто новому президенту відправитись з закордонним візитом першу чергу. Серед найбільш згадуваних столиць виявились три європейські столиці – Брюссель, Берлін, Варшава. Часто називали експерти і Вашингтон, але не як першу столицю для візиту.

Що стосується мене особисто, то в опитуванні я запропонувала при виборі країни першого візиту відповісти новообраному президенту щонайменше на два питання. По-перше, який сигнал він має надіслати Україні та світу вибором тієї чи іншої країни столицею для свого першого візиту? По-друге, як ключові партнери України, які не увійдуть до "першої столиці", відреагують на цей вибір?

Якщо своїм першим візитом новий президент бажає надіслати повідомлення щодо відданості європейському та євроатлантичному вибору, то це мав би бути Брюссель (хоча Віктор Янукович у свій час дещо девальвував у значенні саме таке прочитання першого візиту до Брюсселя). Якщо сигнал має полягати у фокусі на відносини з країнами, які спроможні допомогти нам закінчити війну з Росією, то це, передусім, Вашингтон. Якщо поєднання двох пріоритетів – європейського вибору і закінчення війни, то тут найкраще пасуватиме Берлін. І, нарешті, якщо головний месидж полягатиме у налагодженні відносин з сусідами і підкреслення відмінності з політикою попереднього президента, то це Варшава. Також я б рекомендувала за можливості розглянути варіант турне, яке практикують, скажімо, американські високопосадовці.

Що стосується реакції партнерів, то мої розмови на цю тему свідчать, що американці набагато краще сприймуть, якщо новообраний президент відвідає якусь з європейських столиць, але європейці, натомість, дуже критично оцінять перший візит до Вашингтона, без зупинки в Європі. Понад те, американські співрозмовники – й представники уряду, й аналітичних центрів – самі рекомендують перший візит здійснити до якоїсь з європейських столиць, найчастіше називаючи Берлін чи Брюссель. Том Грем, колишній американський урядовець і директор Kissinger Associates навіть запропонував Стокгольм: мовляв, "президенту Зеленському варто консультуватися зі шведами щодо того, як вони забезпечують свою оборону, в тому числі проти Росії, будучи поза НАТО".

Тепер кілька коментарів щодо запропонованих експертами напрямків візиту. Є підстави вважати, що сам президент з першим візитом був би дуже навіть не проти відвідати Вашингтон і зустрітись з президентом Трампом, однак це важливо робити (і опитані нами американські експерти тут теж солідарні) лише після того, як будуть розставлені крапки над "і" в історії з Джуліані. Подібні звинувачення не мають захмарювати візит. Крім того, потрібно змінити підхід до наповнення візиту. Зокрема, не забути про відвідини госпіталю, де лікуються воїни АТО.

Щодо Варшави, яка досить несподівано називалась переважною більшістю експертів у першій трійці. До цього візиту теж потрібно ретельно готуватись. Можливо, доцільніше було б розглянути візит до Польщі 1 вересня, на чергову річницю початку II світової війни, коли там буде чимало міжнародних лідерів, а відповідно 2 вересня здійснити повноцінний візит (навряд чи президент знайде можливість двічі відвідати Польщу за кілька місяців). До візиту також важливо було б провести засідання Консультаційного комітету при президентах, щоб чіткіше окреслити порядок денний і зробити відповідний менеджмент очікувань.

Щодо Брюсселя теж є певні питання: по-перше, доволі банальний вибір як для молодого, креативного й позасистемного політика. По-друге, Брюссель "сам" приїде до України в липні: спочатку відбудеться саміт Україна-ЄС, потім виїзне засідання Північноатлантичної Ради НАТО. По-третє, після виборів у Європарламент лідери ЄС будуть "кривими качками", тому у Брюссель варто передусім їхати не для налагодження контактів з ними, а швидше для "фіксації" європейського та євроатлантичного курсу.

Що стосується Німеччини, то тут чи не єдиним застереженням може бути реакція Франції, президенту якої Зеленський безумовно вдячний за вкрай теплий прийом ще до другого туру виборів (на відміну від канцлера Меркель), проте Францію можна було б відвідати і під час традиційних урочистостей в Норманді. Німеччина – це країна, де якраз існує ризик відкату у відносинах за нового президента. І всім прекрасно відомо, наскільки велику роль відіграє персональний контакт з канцлером Меркель, яка, нагадаю, залишається на чолі уряду Німеччини ще трохи більше двох років. Німці перший жест назустріч вже зробили – у день інаугурації Зеленського оголосили про виділення 82 млн. євро на реформи в Україні.

З нестандартних варіантів, які лунають через дипломатичні канали – відвідати вже на початку червня саміт Тримор"я у Словенії в якості почесного гостя, підкреслюючи тим самим інтерес в регіональній співпраці і в конкретному наповненні зовнішньої політики через інфраструктурні проекти, які наразі є одним з пріоритетів цієї ініціативи і одним з найважливіших показників, що Україна рухається до ЄС для пересічних українців (доведено дослідженням Центру "Нова Європа").

Так чи інакше, який би вибір не був зроблений, головне питання все ж має полягати не "куди", а "з чим?". І дуже важливо, щоб перший закордонний візит не перетворився в обговорення тих чи інших неоднозначних рішень нового президента. А вони вже, на жаль, є у зв"язку з призначенням адвоката Коломойського Богдана на посаду глави АП. Вже у перших моїх комунікаціях з деякими закордонними дипломатами та впливовими аналітиками цей крок було названо "великою помилкою" президента Зеленського, зважаючи на те, що саме його зв"язок з олігархом Коломойським був чи не найбільшим занепокоєнням щодо новообраного глави української держави не тільки в Україні, але й на Заході.

powered by lun.ua

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...