26 липня 2019, 12:14

Розмова Трампа з Зеленським: Україна й надалі джерело компромату

Зазвичай, не дуже цікаво читати офіційні повідомлення про телефонні переговори лідерів держав, зокрема й українського з американським. Нічого інформативного, традиційний набір фраз про шалену підтримку та неймовірний потенціал. Але не цього разу. Цитата в офіційному повідомленні, що під час вчорашньої телефонної розмови з Зеленським "Дональд Трамп висловив переконання, що оновлена українська влада зможе швидко покращити імідж України, завершити розслідування корупційних справ, які стримували взаємодію між Україною та США" заслуговує на особливу увагу. Принаймні тому, що ще раз переконує: на превеликий жаль, Україну сьогодні американський президент розглядає передусім як джерело компромату на опонентів-демократів. Тобто, порядок денний в українсько-американських відносинах, який з подачі Луценка нав"язав Руді Джуліані, суттєво потіснив порядок денний, який роками розробляли в Держдепі, Раді нацбезпеки й інших відомствах. Не витиснув зовсім – про підтримку масштабної програми реформ у розмові Трамп теж сказав – саме потіснив. І на фоні все більшого занурення Штатів у передвиборчу кампанію – може потіснити ще більше.

Про що ще нам говорить це повідомлення? Про те, що американський президент власноруч підтвердив: імідж України у Білому Домі не дуже (інакше, для чого його було б покращувати?). І це, до речі, серйозно суперечить повідомленням деяких політиків і дипломатів про ледве не суцільні "перемоги" на американському напрямку. І знову переконує: всі українські політичні діячі, які хотіли погратись у велику внутрішньоамериканську політику (вітання Луценку), погрались лише у шкоду двостороннім відносинам.

Це повідомлення говорить також про те, що питання саме по собі не розсмокчеться, і Зеленському потрібно готуватись до серйозної розмови на цю тему з Трампом при зустрічі. Чи відбудеться ця зустріч в Білому Домі, чи спочатку деінде – у цьому контексті неважливо. Допоки Трамп сприймає Байдена як головного конкурента на виборах, він буде зацікавлений у розслідуваннях з українського боку щодо діяльності сина його опонента в компанії "Бурісма", і як це все прямо чи опосередковано впливало на діяльність Байдена-віце-президента. Можливо в якомусь сенсі Україні було б навіть вигідніше не поспішати з зустріччю, а спочатку зрозуміти динаміку передвиборчої кампанії в США – зокрема, в контексті процесу праймеріз у демократів. Цілком можливо, що принаймні одне з цих розслідувань – щодо Байдена – втратить актуальність, якщо стане зрозуміло, що екс-віце-президент не отримає номінацію Демократичної партії. Однак, стільки чекати з запуском персонального контакту ми не можемо. Та й номінація, а потім і потенційна перемога людини, яка має емоційну прив"язку до України та готова серйозно інвестувати в український антикорупційний порядок денний нам насправді вигідна. Тому, готуємось до розмови і не забуваємо:

1) жодних обіцянок прискорити чи вплинути на перебіг розслідування. Єдина позиція – не втручатись і не заважати ходу цих справ. США роками вимагають від України незалежного правосуддя;

2) діалог виключно офіційними каналами. Сувора дисципліна щодо коментування заяв Джуліані з боку офіційних представників президента Зеленського;

3) максимальна публічність і транспарентність будь-якого впливу чи тиску на Україну з боку Джуліані. Наші союзники тут – американські лідери думок, зокрема й відомі конгресмени;

4) за можливості донести переконливі аргументи для Трампа, що ані тема "української змови", ані питання розслідування справи Байдена не є важливими для американського виборця й не вплинуть на результат президентської кампанії в США.

5) Інтенсифікація роботи з Конгресом. Підтримка України в США існує, поки існує двопартійна підтримка Конгресу

P.S. Більше аналітики про українсько-американські відносини – традиційно у Truman Index

powered by lun.ua

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...

Ми йдемо до НАТО чи шукаємо статуси "поза НАТО"?

В України завжди була проблема з багатоголоссям на зовнішній арені. Занадто багато у нас тих, хто люблять виступати соло. Хоча як красномовно свідчить наша новітня історія, добивались ми справді чогось вартісного у зовнішній політиці не з допомогою "виступів соло", а завдяки злагодженому та якісному "хоровому співу" – чи то на підтримку безвізу з ЄС, чи за летальні озброєння зі США...

Важливий сигнал 100 днів президентства Байдена

Під завісу перших ста днів президентства Байдена, коли всі жваво аналізують перші досягнення і перші промахи його адміністрації, я б хотіла звернути увагу на одне рішення, яке не про Україну, але на яке важливо було б звернути увагу і в Україні (знаю-знаю, крім саміту Путін-Байден нам взагалі мало що цікаво зараз;)...

Про що говорить дзвінок Байдена Зеленському?

Через два з половиною місяці після інавгурації Байден вперше поговорив телефоном з Зеленським. Ми не знаємо напевне, чи відбувся б саме вчора цей дзвінок, якби не загострення на Сході України та накопичення Росією військ вздовж наших кордонів...

Путін-вбивця від Байдена. Що це змінює для України?

З боку президента США наразі спостерігаємо досить цікавий підхід до України: Байден не має проблем з тим, щоб говорити про Україну, але вочевидь має проблеми з тим, щоб говорити з Україною...