18 листопада 2020, 14:19

Вдвічі менше асоціацій з Росією. Що насправді думають про Україну в країнах ЄС?

Коли німці, французи, італійці та поляки чують слово "Україна" воно у них викликає передусім три асоціації – війна, бідність та іммігранти. Такий результат соціологічного опитування, замовленого Центром "Нова Європа" у цих чотирьох європейських країнах.

На перший погляд нічогодля України хорошого. Однак, якщо порівняти з аналогічним питанням, яке ми ставили мешканцям цих же країн п"ять років тому, то побачимо доволі обнадійливі сигнали. Сигнали, які мотивують а не примушують скласти руки.

П"ять років тому, три головні асоціації з Україною виглядали дещо інакше- це була війна, Росія та бідність. Сьогодні Росія як головна асоціація з Україною не входить до ТОП-3. Лише за останні п"ять років асоціація України з Росією зменшилась ВДВІЧІ. Асоціація України з війною теж зменшилась в чотири рази за останні п'ять років (з 49% у 2015 до 12%у 2020). Добре це чи погано – це питання більш дискусійне. З точки зору акценту Києва на економічну дипломатію, нові інвестиції, туризм, очевидно, що так. З точки зору, що війна тримає і агресор має й надалі нести покарання – зокрема й у вигляді санкцій – не дуже. Абсолютно новий тренд – асоціація з іммігрантами/сезонними працівниками з України в трійці пріоритетів.

Взагалі, мене у нашому нинішньому соціологічному опитуванні здивували три речі.

По-перше, це Італія. З десяти головних асоціацій з Україною – фактично жодної негативної.Це в той час, як в трьох інших країнах суттєво переважають негативні асоціації. Також італійці підтримують членство України в ЄС майже на тому ж рівні, що і поляки: 61,6% в Італії, 69,5% – в Польщі (у Німеччині це 47%). Понад те, мешканці Італії підтримують надання Україні перспективи членства в ЄС як відповідь на російську агресію щодо України (інші країни в ролі такої відповіді вбачають продовження санкцій). Очевидно, завдання для України сьогодні, як такі прихильні настрої італійського суспільства перенести на рівень політичних еліт цієї країни.

По-друге, це підтримка членства України в НАТО серед французів – майже 40%. Як виявилось, французи більше підтримують членство України в НАТО не тільки,ніж німці чи італійці, але й навіть, ніж поляки. Феномен дійсно цікавий.Є з чим серйозно попрацювати.

По-третє, прихильне ставлення до України з боку німецької молоді. Серед молодих людей віком 18-25 років підтримка членства України в ЄС – 60,7%. Очевидно, студентська та шкільна дипломатія вартують свого продовження і посилення. Тут цікаво, що в Польщі Україну в ЄС більше підтримують старші люди.

Не здивуванням, але гарною новиною стало те, що російські пропагандистські штампи про громадянську війну в Україні не спрацювали належним чином, попри масштабні ресурси, які витрачаються Москвою на дискредитацію України в європейських країнах. Лише 0,8% в цих країнах думають, що в Україні громадянська війна.

Ну а важливим сигналом для української влади має стати те, що у всіх чотирьох країнах викорінення корупції вважається головною передумовою для набуття членства України в ЄС. Хоча сама по собі корупція у списку асоціацій з Україною, попри стереотипи, посідає лише дев"яту сходинку. Самого ж Зеленського у списку асоціацій з Україною назвали лише 9 осіб (не %, а осіб).

Як на мене, результати опитування продемонстрували: Україна як держава стає все більше самодостатньою в сприйнятті європейців. Навіть якщо поки що йдеться, швидше, про певну окремішність, а не індивідуальність. Однак надалі бракує зрозумілої та яскравої історії про Україну. А тут зусилля публічної дипломатії – якими б геніальними вони не були – мають опиратись на реальні зміни в самій країні.

P.S. Повністю з дослідженням можна ознайомитись на сайті Центру "Нова Європа"

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Трамп і важливий зсув по НАТО

Важливо, аби за обговореннями нових дедлайнів для Путіна в Україні розуміли зміну, яка відбулась у Вашингтоні щодо НАТО як ключового актора, через який постачатимуться нам американські озброєння...

Саміт НАТО. Що для України?

Отже, Гаазький саміт НАТО для України. Коротко по гарячих слідах. - Вдалось зберегти статус- кво щодо майбутнього членства України в НАТО...

"Саміт 5%"

Що важливо врахувати ще до початку зустрічі НАТО в Гаазі? Гаазький саміт НАТО неможливо оцінювати за тими ж критеріями, за якими визначали успішність попередніх зустрічей Альянсу...

Tо the МУН* and back

Деякі думки напередодні місії в Місії (України при НАТО) Безмежно вдячна всім і кожному за вітання, які надійшли після підписання Президентом України Указу про моє призначенням Главою Місії України при НАТО...

''Коаліція рішучих'' та ''коаліція охочих''. Розплутуємо заплутаних.

У мене часто запитують, як я бачу "коаліцію рішучих", її обовʼязкові компоненти. А в останні півроку в деяких європейських столицях цікавляться ще й тим, якими є критерії для приєднання до такої коаліції) У загальних рисах я відповіла на це питання, коли, власне, пропонувала тут, у блозі, концепт такої коаліції на початку минулого року...

Військова місія за принципом ''Мерседесу''

Ще якихось півроку тому переважна більшість українських співрозмовників (не кажучи про закордонних) не вірили, що військові контингенти країн-членів НАТО в принципі можуть бути присутніми на українській землі та ще й в осяжній перспективі...