29 січня 2021, 11:06

''Нічого про Україну без України''. Точно?

В Україні вже кілька днів радіють тому, що Байден хоч і поговорив з Путіним до Зеленського, але ж висловив у розмові з російським президентом "рішучу підтримку" (цитуючи Білий Дім) суверенітету України. Радіють незалежно від партійної приналежності і на офіційному рівні (якщо, звичайно, до такого рівня зараховувати публічні коментарі політтехнологів Банкової).

А де ж наша тверда і залізобетонна позиція, що "нічого про Україну без України"? Чи коли про нас без нас говорять позитивні речі, то так можна? І ми про цю формулу елегантно забуваємо?

А тепер серйозно і без жодної іронії. Можливо, настав і справді час чесно відповісти на питання: а чи не варто відкинути вбік зайву міфологізацію формули "нічого про Україну без України" і визнати, що вона порушувалась, порушується і, очевидно, буде порушуватись. Понад те, порушувалась і порушується в інтересах України теж. Адже коли міжнародні авторитетні політики, прихильно налаштовані до України чи то на прохання офіційного Києва, чи з власної волі говорили про Україну важливі речі іншим міжнародним політикам, менш прихильно налаштованим до України – це йшло нам тільки в плюс. І працювало часом значно краще, ніж ті самі речі намагались донести самі українці. Замовити слівце між країнами – так само нормально, як і замовити слівце про когось між людьми.

Скажу іншу страшну річ: в деяких випадках ми занадто мало користались, дозволяючи, щоб враження про Україну формували ті, хто ніс про нас погані новини – на кшталт Путіна та Орбана, а не, умовно кажучи, Меркель, Дуда чи Столтенберг. І прекрасно, що в невеличкій мережі тих, хто може замовити слово про Україну, може опинитись й американський президент власною персоною.

Отож, "нічого про Україну без України" – формула красива, пафосна і патріотична, але не дуже робоча (респект тим, хто її оформив). Однак, доцільніше було б її дещо переінакшити, щоб не вводити в оману ні українців, ні закордонних партнерів: "жодних рішень про Україну без України". А говорити про Україну без України не тільки можна, але часом і треба. Залежить від того, хто, кому і що саме говорить. Сподіваюсь, зокрема, що наступного разу Байден говоритиме з Путіним не тільки про "рішучу підтримку суверенітету" України, але й про не менш тверду підтримку відновлення територіальної цілісності України. З описом відповідних наслідків, якщо дехто у Кремлі збирається й надалі каламутити воду.

powered by lun.ua

Мінімум від Меркель

Можливо ще ніколи дата візиту закордонного політика до України так багато не говорила про сам візит, як у випадку з майбутнім візитом Ангели Меркель до Києва: після Москви і до (а не на) саміт Кримської платформи та 30-річчя Дня незалежності України...

Чому реакція Байдена на Афганістан важлива для України?

У подіях в Афганістані з шокуюче швидким захопленням Талібаном території країни, особливо показовою для України має бути реакція президента Байдена...

Вашингтонські враження: дежавю і німці

Трохи гнітюче враження в українських питаннях справляє нині Вашингтон, куди зовсім скоро збирається президент Зеленський із першим на посаді президента візитом до Білого дому і з першим візитом до США часів президентства Байдена...

Брюссель, Женева, статус-кво

Для України обидва саміти, які відбулись на цьому тижні – НАТО в Брюсселі та Путін-Байден в Женеві – стало самітами підтвердження нинішнього статус-кво...

Все можливо й без олігархів

Впродовж двох днів у Києві відбувалась подія, вагу якої ще належить багатьом оцінити. Це була міжнародна конференція "Демократія в дії". Без сумніву, головна конференція в Україні, про Україну і для України цього року...

Блінкен і 5 обіцянок Зеленського

Візит Блінкена – це передусім відповідь на питання "Чи заслуговує Україна на більшу підтримку США лише тому, що Україна продовжує бути жертвою російської агресії?"...