10 березня 2021, 10:15

Україна, не Коломойський, на радарі США

Питають часто останніми днями, що означають санкції проти Коломойського для українсько-американських відносин. Відповідаю)

По-перше, Адміністрація Байдена всіляко намагається продемонструвати, що вона дійсно серйозно налаштована відстоювати демократію та антикорупційні зусилля в міжнародному масштабі. Тобто, дійсно виконувати передвиборчу обіцянку Байдена. Блінкен на минулому тижні, оголошуючи зовнішньополітичні пріоритети США, серед восьми головних завдань питання відновлення демократії у США та світі назвав серед перших ТОП-3. Певною мірою, санкції проти Коломойського можуть розглядатись як своєрідний підготовчий етап до Глобального саміту демократій, який Байден анонсував у перший же рік свого президентства (дехто говорить про осінь цього року як можливу дату). Отож, йдеться не лише про Україну, йдеться про глобальний вимір, в якому Україна буде лише одним, хоча і доволі яскравим епізодом, тому що про корупцію в тій же Росії почали масово говорити в західних столицях зовсім недавно, рід впливом Навального, а про корупцію в Україні пишуть та говорять десятиріччями, а в останні роки з подачі Трампа і Ко так взагалі робили це взахльоб на всіх можливих рівнях. Отож, хештег Блінкена у Твіттері "UnitedAgainstCorruption" варто розглядати як новий слоган у взаємодії з багатьма країнами світу, не лише Україною.

По-друге, американці своїм жестом проти Коломойського явно демонструють: є люди у Вашингтоні, яким небайдуже, що буде з Україною, відбуватимуться у ній речі, спрямовані на розвиток чи на деградацію. Іншими словами, як влучно зауважив колишній спецпредставник США з питань санкційної політики День Фрід – це доказ того, що Україна перебуває на радарі уряду США. Наголошу: Україна, не Коломойський і не Зеленський. І тут особливо показовим у заяві Блінкена про оголошення санкцій, є момент не про те, за що, власне, санкціі запроваджуються (значна корупція у часи головування Дніпропетровщиною), а про те, де йдеться про занепокоєння "поточними спробами Коломойського підірвати демократичні процеси та інституції в Україні".

США дають чітко зрозуміти: ключовим і верховним мірилом для всіх українських політиків та держслужбовців стає їхня спроможність сприяти демократичним процесам та інституціям (зокрема й антикорупційним), а не підважувати їх. Таким мірилом, наприклад, не є заслуги у боротьбі з російською агресією. І на прикладі Коломойського, у якого на початковому етапі війни такі заслуги, очевидно, теж були, це особливо показово. Про це мають пам'ятати ті, хто думає, що своїм внеском у стримування російської агресії купив в американців якусь індульгенцію у питаннях корупційних зловживань чи порушень верховенства права. Таким мірилом, очевидно, вже не є декларації і биття себе кулаками в груди з приводу відданості європейському чи євроатлантичному курсу України. У заяві Блінкена про це заявлено достатньо симптоматично: ми підтримуємо політичні, економічні та судові реформи, які критично важливі для євроатлантичного шляху України. Тобто, спочатку реформи, все інше – похідне. Хоча, здавалось би, що складного було в тому, аби публічно підтримати і реформи, і "євроатлантичний шлях" України?

По-третє, якщо з 2014 року українсько-американські відносини багато в чому визначались глибиною, інтенсивністю та послідовністю запровадження санкцій щодо Росії, то насьогодні вони починають перебувати під певним впливом і санкцій щодо окремих українських громадян, так чи інакше дотичних до української влади. Першим таким тестовим кейсом для Зеленського стали санкції щодо представника його власної партії Дубінського. Санкції проти його колишнього бізнес-партнера, який, по суті, контролює і частину його ж партії, є наступним тестовим кейсом. Те, в який спосіб Зеленський відреагує чи не відреагує на ці та подальші санкції, визначатиме тональність діалогу принаймні на рівні тих осіб в Адміністрації США, для яких подібні реакції є принциповими та показовими. Блінкен, який скористався правом держсекретаря, щоб особисто оголосити санкції проти Коломойського, належить до їх числа. А Блінкен і Байден звикли за роки спільної роботи говорити в унісон настільки, що вже давно стало незрозуміло, де починається думка першого, а де завершується думка другого.

P.S. У блозі використані елементи мого коментаря для Atlantic Council

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Україна-Польща. Шанс на вихід з кризи довіри

Інколи у відносинах між двома країнами є питання, які отруюють все. Довіру. Співпрацю. Атмосферу. Таким питанням у відносинах між Україною та Польщею в якийсь момент стало питання пошукових та ексгумаційних робіт на території України...

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...