Нотатки із Штаб-квартири НАТО. Україна не тільки щит, але й меч Європи
Сьогодні у Штаб-квартирі особливий для мене день. Вперше на посаді Глави Місії України при НАТО – ну і, звісно, вперше в житті – взяла участь та виступила на Північноатлантичній Раді Альянсу. Запитаєте, як я – представник не країни-члена Альянсу гордо сиділа за табличкою "Ukraine" на засіданні головного політичного органу НАТО поміж союзників, за головування Генерального секретаря Альянсу Марка Рютте та в присутності глави Військового Комітету Джузеппе Каво Драгоне? Ні, на жаль, ви нічого не пропустили – Україна ще не була запрошена до НАТО і ми ще не союзники, а й надалі, на жаль, фігуруємо виключно як партнери (хоча коли сиділа сьогодні за цим столом в думках робила певне програмування звісно;)
Насправді, це було спеціальне засідання Північно-Атлантичної Ради, присвячене розвитку місії НАТО у Косові KFOR. Відповідно, були запрошені не лише країни-члени, але й окремі операційні партнери, як ми.
Після початку повномасштабного вторгнення ми відкликали свій військовий персонал з закордонних військових місій, зокрема і цієї. Однак, коли в посла України є можливість бути за одним столом із союзниками і мати змогу виступити – переконана, що такі можливості треба використовувати на повну, навіть якщо тематичний привід для зібрання – не Україна.
Що, власне, і зробила. Поміж союзників взяла слово і розповіла, що вимушений через повномасштабну війну РФ вихід українського військового персоналу з KFOR абсолютно не означає, що ми стали робити менший внесок в європейську безпеку. Навпаки – наш внесок сьогодні як своєрідного щита Європи ще більш очевидний. А як тільки з допомогою лідерства США та за підтримки Генсека НАТО і лідерів "коаліції охочих" ми відновимо сталий мир, цей внесок стане взагалі безпрецедентним. На основі нашого досвіду та знань, здобутих у роках високо інтенсивної війни з Росією, за допомогою наших одних з найчисельніших в Європі та єдиних наразі загартованих в реальних бойових діях з Росією збройних сил, за допомогою неймовірній стійкості нашого суспільства та унікальних оборонних технологій.
Сьогоднішнє спеціальне засідання було для мене досить показовим, оскільки чітко надсилало сигнал: якщо ти робиш конкретний внесок в безпекові зусилля НАТО, ти перебуваєш за одним столом з союзниками НАТО, повноцінно береш участь у дискусії, навіть якщо дискусія відбувається в режимі "secret" (цілком таємно). Все чесно і справедливо.
Але, переконана, ми маємо більше бути за одним столом з країнами-членами. І не тільки тому, що впродовж щонайменше останніх 3,5 років ми довели, що дійсно спроможні бути своєрідним щитом Європи. Але й тому, що насправді ми можемо стати і мечем Європи
– новітнім арсеналом свободи, де наш бойовий досвід віддзеркалюватиметься у наших розробках озброєнь для України та всіх країн вільного світу. З прицілом на це і працюю з командою МУН в страшенно вітряному та дощовому у ці дні Брюсселі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
