НАТО ''Рамштайн'' і ''PAC3 challenge''
Це був дуже довгий, але й дуже результативний день у Штаб-квартирі НАТО. Перший візит міністра оборони Михайла Федорова. Рада Україна-НАТО на рівні глав оборонних відомств Альянсу. Нагадаю: Україна – єдина країна світу, з якою відбуваються окремі засіданні в рамках зустрічей міністрів оборони та закордонних справ НАТО. І це саме той формат, який був, є і залишиться після війни (на відміну, скажімо, від "Рамштайну").
Зрештою, зустріч контактної оборонної групи (UDCG), більш відомої як Рамштайн та численні окремі зустрічі: з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Верховним головнокомандувачем обʼєднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Гринкевічем, заступником міністра війни США Елбріджем Колбі, міністрами закордонних справ Канади, Британії, Німеччини, Бельгії, Латвії, Австралії.
За результатами зустрічі "Рамштайн" підтверджені – разом з оновленими вчора – внески країн на 38 мільярдів доларів на оборонну підтримку України в цьому році (нагадаю, наш початковий запит від партнерів на увесь рік складав щонайменше 60 млрд, а ми все ще на початку року). Оголошені нові пакети PURL – на понад півмільярда доларів – з новою "великою" країною-контрибутором Британією та її помітним внеском в 200 мільйонів доларів. Отримані буквально в реальному часі – безпосередньо під час засідання – зобовʼязання країн доставити в Україну додаткові ракети PAC3: саме ті, які потрібні щоб збивати балістику. Думаю, можу дещо привідкрити тут завісу: реагуючи на дуже чіткий запит міністра оборони Федорова терміново надати Україні зі складів країн-членів НАТО додаткові PAC3, аби ще ефективніше протидіяти російській балістиці, яку Росія поспіхом, ледве не прямо з конвеєра, запускає по українцям, німецький міністр оборони Боріс Пісторіус організував такий собі "PAC3 challenge" – несподівано оголосив, що Німеччина готова негайно передати 5 ракет зі своїх складів, якщо інші країни до кінця засідання зберуть загалом щонайменше тридцять. Виклик був прийнятий – і у позитивному для України ключі.
Загалом, у міністра були для наших партнерів два дуже чітких наскрізних месиджі. По-перше, Росія не здатна перемогти на землі, тому вона воює проти українських цивільних з неба, максимально використовуючи холодні температури. По-друге, якщо Росія не зупиниться переговорним шляхом, у нас є чіткий план з примусу Росії до миру військовим способом. Власне, саме цей план нової системи оборони на 2026 рік з конкретними проєктами, до яких запрошені долучитись партнери – наш міністр і представив на зустрічі "Рамштайн". Низка міністрів оборони країн-членів НАТО вже назвали цей план "вражаючим" та "таким, який дійсно мав вплив" на учасників засідання
Мої два швидкі висновки за результатами вчорашнього дня:. По-перше, партнери зрозуміли, що важливі не лише цифри допомоги – важливі її якість та структура. Тобто, це має бути допомога в рамках наших, українських пріоритетних напрямків. Як відзначив на прес-конференції і міністр, якість та структура допомог змінюються на краще.
По-друге, ейфорія щодо швидкого миру, досягнутого виключно переговорним шляхом, потрохи згасає. Все більше є розуміння того, що як чітко сформулював один з генералів НАТО, Україні сьогодні як ніколи потрібно надати стільки допомоги, щоб вона мала можливість продовжувати боротьбу сьогодні, завтра і виходити на кожен раунд переговорів з максимально сильної позиції.
По-третє, нам потрібно більше працювати з міністрами фінансів партнерів – вчорашня дискусія дуже чітко продемонструвала, що якщо навіть міністри оборони, як і міністри закордонних справ, розуміють потреби України і -головне – їх нагальність, міністри фінансів часом ухвалюють рішення без особливого поспіху і з надмірною ретельністю. Хтось з учасників навіть жартома запропонував запросити їх на два тижні у Запоріжжя. Жарти жартами, але таргетована робота з цими стейкхолдерами дійсно дуже важлива.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
