Краще NATO, але...
Президент Порошенко в ефірі CNN звернувся до Конґресу США з проханням надати Україні статусу "основного союзника поза НАТО" (Major Non-NATO Ally). Сильний хід. Асиметрична відповідь на російське вето у справі членства України в NATO.
Я згадав, що саме такий варіант реагування на рішення Бухарестського саміту NATO у 2008 році я пропонував на одному з круглих столів в Укрінформі. Навіть пам'ятаю фразу – "В України не залишається іншого варіанту"...
Це коли наші європейські партнери, члени Альянсу, піддалися на тиск і умовляння президента Путіна, а також посилалися на відсутність консенсусу в громадській думці та політичній еліті України. Бухарестський саміт 2008 подарував нам формулу "ми дійшли згоди, що ці держави (Україна і Грузія) стануть членами NATO". Але не сказали коли. Навіть приблизно.
Отож, що воно таке – основний союзник США поза NATO? Це країни – стратегічні союзники США, які суто географічно розташовані поза Північноатлантичним регіоном, тобто не в Європі й не у Північній Америці. Оскільки США на відміну від Росії, не регіональна, а глобальна сила, то й інтереси та союзники США розкидані по всьому глобусу.
Ще у 1989 році Джордж Буш-старший зупинив свій вибір на Японії, Південній Кореї, Австралії, Ізраїлі та Єгипті. Пізніше до них додалися Йорданія, Нова Зеландія, Аргентина, Бахрейн, Таїланд, Філіпіни, Кувейт, Марокко, Пакистан, і навіть, Афганістан (аж у 2012 році).
Як бачимо з переліку країн, це військово-стратегічні союзники, не обов'язково з розвиненими демократіями чи економіками. Проте з договірними відносинами з США у безпековій сфері.
Важко собі уявити Україну Януковича у такому статусі. А ось Україну Ющенка – цілком.
Отож, якби ми вже мали такий договір з США, то чи воювала б нинішня американська адміністрація з ядерною Росією? Мабуть, ні. Вони б просто відмовилися виконувати свої зобов'язання. В односторонньому порядку. І їм би (американцям) за це нічого не було.
Але, чи наважилася б Росія анексувати Крим і воювати на Донбасі? Також ні!!!
Тим більше, що у випадку статусу союзника США у нас була б зовсім інша армія (і флот), зовсім інша розвідка й контррозвідка, і цілком вірогідно, трохи інша зброя. Тому я був би зовсім не проти мати двосторонній договір з США.
Але у нашій частині світу ще нікому не вдавалося укласти такий договір. Тільки у форматі NATO.
Крім того, у випадку членства України у NATO відмова від виконання союзницьких обов'язків була б кінцем самого NATO. І ціна питання була б набагато вищою. Тому NATO, хто б що не говорив, таки краще.
За великим рахунком, нам зараз не доводиться обирати. Нам доводиться рятуватись. У випадку з двостороннім договором з США це набагато швидше, ніж з довгою процедурою набуття членства в NATO. І ризиків менше. Процедурних.
Можливо, саме в цьому випадку й проявиться наша українська унікальність.
