Хочу, щоб прокинулися ті, кого я знав по іменах

У багатьох націй є легенди про героїв, що не померли, а заснули на віки, щоб прокинутись, коли батьківщина буде у небезпеці.

Сер Френсіс Дрейк повстане і врятує Британію, коли почує звуки свого барабана. Фін Маккул спить у печері під Дубліном, але прокинеться, якщо Ірландія буде у небезпеці. Князь Вітовт прийде рятувати Литву із небуття, а словацькі лицарі вийдуть з-під гір, щоб захистити свій народ.

І я думаю, що через багато років на наших землях з'явиться нова легенда.

Про те, як прокинуться ті, хто заснули у степах та териконах Донбасу. Ті, хто сплять у могилах між болотами Чорнобиля і горами Криму, ті, хто спить у піксельному савані з автоматами у руках і жовтим скотчем на рукаві.

Про те, як прокинуться ті, хто закрив очі, захищаючи Україну, і відкриє їх знову, якщо Україна знову буде у небезпеці.

Чомусь бачу так.

А можливо, мені просто хочеться, щоб прокинулись ті, кого я знав по іменах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.