Світ дозволив Росії війну в 2008 – і вона пішла далі
Війна РФ проти України задумалася сьогодні, 8.08.2008, коли Кремль зрозумів – світ проковтне. Максимум – відірветься від морського відпочинку для скупого релізу про "глибоке занепокоєння", й далі торгуватиме з другом Владіміром технологіями в обмін на газ. Тоді російські танки увійшли в суверенну Грузію, але навіть українські еліти не усвідомлювали рівня цинізму і загроз. Окрім президента Ющенка, який, чи не єдиний зі світових лідерів, намагався зупинити порушення міжнародного права, у тому числі передавши Тбілісі зброю для захисту. Ніколи не забуду, як тоді я з колегами не змогла зібрати позачергове засідання ВР, аби прийняти заяву на підтримку Грузії, а потім регіонали створили ТСК по розслідуванню передачі зброї Грузії, а інші фракції тій ганьбі активно підігрували.
Сьогодні 20% Грузії окуповано. За всіма конфліктами на європейському просторі, які трапилися після розвалу Союзу, стояла Москва. У Грузії вона через гібридний політичний вплив змогла нині реалізувати те, що не вдалося російським окупаційним танкам. І не дай Боже такого сценарію для України. А для цього українське суспільство має вчитися на помилках наших друзів і сусідів...
8.08.2008 почалася деградація міжнародних інституцій, які ніяк не зупинили війну. А нашими європейськими і американськими партнерами нароблено стільки помилок, які призвели до посилення Росії і перетворення її на нацистську державу, економіка якої заточена на вічну війну, а ідеологія – на упокорення і знищення всіх, хто прагне свободи.
Сьогодні був би правильний день для виправлення помилок. Введення таких пекельних санкцій проти Росії і росіян, які б задушили її економіку, заборони будь-яких поїздок, туристичних, навчальних, в будь-які цивілізовані країни світу для всіх без виключення росіян, аби вони усвідомили власну відповідальність за воєнні злочини і вбивства, за монстра, якого створили на старій території. Якби ж світ був здатний вчитися на власних помилках.
Дякую президенту Ющенку за ще один важливий урок: свободу і цінності треба відстоювати разом, стати поряд з другом і не боятися.
Дуже люблю Грузію. Переживаю за неї. Бажаю звільнення від окупантів і повернення на шлях євроінтеграції. Дожити всім нам до розвалу нинішньої Росії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.