Розкол замість єдності
Валерій Пекар опублікував дискусійний текст "Розкол у Римі": можна чи ні в умовах воєнного стану критикувати владу. Хоч я б назвала проблему розколом у Києві, бо саме в Україні влада, зловживаючи воєнним станом, замість того щоб зосередитися на перемозі, концентрує повноваження, хизується безкарністю, закручує гайки, душить опозицію, зачистила інфополе, знищила незалежність парламенту і стала на шлях авторитаризму.
Проблема виникла набагато раніше – навесні 2022-го, коли Офіс усвідомив, що воєнний стан дає необмежені можливості для концентрації влади, вирубив незалежні канали, з новою силою почав тиск на журналістів, бізнес і опозицію. А Захід має негласне табу на критику антидемократичних тенденцій, зосередившись на безпекових викликах, які дійсно є ключовими для України.
Але мовчати про проблеми, які вже набирають масштабів епохи Януковича – це посилювати авторитаризм і, найстрашніше, працювати проти ЗСУ. Адже некомпетентна, воровита, аморальна влада, яка краде під час війни, – краде насамперед в армії.
Це фото – квінтесенція владного абсурду шестирічної епохи Зеленського, усіх цих пафосних форумів із красивими слайдами, табунами слуг, самітами миру, безпековими угодами, якими влада годує суспільство.
Віцепрем'єр єдності, який на своїй посаді так і не спромігся ні на що, окрім зарубіжних турне, обвинувачується в корупції на мільярди. Він не пішов у добровільну відставку, аби не ганьбити героїчний український народ, а спокійно підключається до конференції з відновлення. Людина, команда якої обвинувачується в махінаціях на будівництві, буде і далі займатися відновленням. Ви серйозно?
Сотні усміхнених депутатів, бізнесменів, представників неурядового сектору постять радісні фото з Риму, але ЖОДЕН із них публічно не відмежувався від цієї ганьби. Бо що? Наступного разу не випустять? Це дійсно розкол... між власним конформізмом і цінностями, які треба захищати. Публічність і правда мають свою ціну. Можна позбутися бізнесу, лояльності Банкової, не випустять на конференцію, до родини прийдуть з обшуками, виженуть з роботи, мобілізують у силовий спосіб і не дадуть навіть зібрати речі, дискредитують на всіх ТГ-помийках Банкової, не запросять у марафон, відкриють кримінальну справу і введуть санкції.
Говорить про авторитарні тенденції лише "Європейська Солідарність", при цьому чітко дотримуючись межі між пріоритетністю безпекової проблематики і неприпустимістю перетворення України на автократію. Ми – за єдність навколо ЗСУ, а не навколо прізвищ і посад.
Днями, на зустрічі з данськими депутатами в ПА ОБСЄ, коли нагадали про важливість демократії для відкриття переговорних кластерів з ЄС, на нас теж накинулася колега – мовляв, як так можна. Можу тільки повторити: як можна після 2014 року, на тлі тієї важкої ціни, яку Україна платить, аби не стати Білоруссю чи РФ, перетворювати Україну на автократію? І це питання не до мене чи нашої команди, а до Банкової і всіх, хто обирає конформізм, а не принципи.
Так, на всіх зустрічах із міжнародними партнерами питання забезпечення ЗСУ і захисту українського неба – це пріоритет номер один. Але без вирішення внутрішніх українських проблем допомога буде танути – це ж очевидно. Так само, як примарними будуть шанси на вступ до ЄС і НАТО.
Вдома про проблеми теж говорити заборонено, бо накладуть санкції або прийдуть з обшуками. Замкнене коло, яке потрібно розривати. Як?
Рецепт один – відновлення суб'єктності парламенту, переформатування дискредитованої монобільшості на проукраїнську, проєвропейську більшість, створення уряду національного порятунку, незалежного від Банкової. Якщо цей єдино правильний і прагматичний сценарій не буде реалізований – Україну чекають важкі часи.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
