В Єрмака "посипалася Америка"
В Єрмака "посипалася Америка". Вже давно.
Його монополія на трек Україна-США шкодить.
Монополія Єрмака на співпрацю з США негативно позначилася на ставленні Трампа і Білого Дому до Зеленського і на зниженні підтримки України з ризиком переходу США з медіатора на бік рф. Це наслідок неготовності президента чути всіх топів, які просили змінити переговірника, дати альтернативу і підходи до вибудови відносин із стратегічним партнером.
Те, що в Єрмака давним-давно "посипалася Америка", і у Вашингтоні посилюється вже довготривала двопартійна алергія до Андрія Борисовича, не бачить лише сліпий. Ну, і, мабуть, президент України Володимир Зеленський.
По-перше, в Єрмака слабке розуміння американської внутрішньої політики, геополітики та зовнішніх інтересів.
Чого вартує абсолютно беззуба двостороння безпекова угода між США та Україною, яку підписали минулого року, і яка позиціонувалася ОП як "безпекова гарантія". В цій угоді не було навіть передбачено базового обміну розвідданими, що є основою двосторонніх безпекових угод.
Міністр оборони Єрмака Умєров не уклав жодного системного договору в рамках програм Foreign Military Finance або Direct Commercial Sales на купівлю американського озброєння. В той час, як поляки, ізраїльтяни, корейці та японці бігом бігли прив'язувати Америку до себе збройними контрактами. Кожна з цих країн, як і ми, не може гарантувати свою безпеку без Америки.
Згадаємо ще як минулого року Єрмак завів на манівці Україну, розпорошивши дипломатичні зусилля на Саміт миру та Глобальний Південь – замість важкої технічної інституційної роботи з американськими інституціями задля довгострокових поставок критичного для нас озброєння, зокрема ППО, яке не виготовляється в інших країнах.
Список провалів Єрмака в співпраці з США ще за Байдена можна тільки продовжувати.
По-друге, Єрмак запровадив свою монополію на відносини України з США.
Андрій Борисович дуже ревно ставиться до будь-якого державного посадовця України, який комунікує з Америкою в обхід себе.
Паралельно Єрмак постійно перебільшує президенту про свій вплив та обізнаність в Америці. Перед повномасштабним вторгненням Єрмак заколихував президента, що американці просто лякають і росіяни не підуть в наступ по всій країні. Замість того, щоб готуватися до війни, заспокоювали. Зараз Єрмак, схоже, малює президенту перспективи перемир'я за посередництва Трампа, що вже скоро виявиться ще одним неадекватним очікуванням.
Єрмак не вірить в класичну дипломатію та вважає, що переписує світовий порядок ведення міжнародних відносин.
Достатньо просто мати телефон Джейка Саллівана і в будь-який момент набрати свого друга, щоб щось швидко порєшать. Але коли Джейк йде з посади викладати в Гарвард, немає жодних гарантій, що хтось новий дасть свій номер телефону та буде з тобою говорити про міждержавні справи.
Робота з Америкою має розвиватися інституційно. Міністри мають прямо комунікувати на своєму рівні з відповідними міністрами. Наприклад, з Рубіо має говорити Сибіга. Заступники міністрів – з відповідними заступниками на своєму рівні в США, і так далі. Обіцянки мають бути закріплені у відповідних міждержавних договорах.
Паралельно з тим, має розвиватися неформальна комунікація на рівні аналітичних центрів, бізнесів (особливо зараз актуально для мілтек та цифрового секторів), адвокаційних груп.
В Ізраїля, наприклад, купа найнятих супер фахових лобістів в США, які стабільно допомагають в навігації складних політичних вод Вашингтона. В нас є тільки Анді Мак, старий дружбан Єрмака. І невідомо, чи він там відстоює особисті інтереси Єрмака, чи країни.
По-третє, Єрмак не вміє чути.
Зараз на провладних Telegram-каналах намагаються відбілити Андрія Борисовича тим, що він не має всім американцями подобатися і бути зручним – він мусить ревно і нахабно відстоювати інтереси своєї країни, як Нетаньягу.
Це повна маніпуляція. Ізраїль, Південна Корея та Японія – гарні приклади поза-НАТО партнерів США, які системно інституційно багаторічно вибудували відносини з Америкою, глибоко розуміючи, як працює та мислить ця стратегічно важлива для їх безпеки держава.
Вони не говорять з американцями з позиції "ви нам винні" або "ми центр всесвіту", навіть якщо вони так (заслужено) вважають.
Вони взагалі менше говорять, а більше роблять, особливо, якщо ми беремо за приклад Ізраїль. В цих країнах вибудована робота з американцями на рівні державних інституцій, бізнесів, розвідок, діаспор, неформальних груп.
В США, наприклад, американсько-єврейський комітет інвестує в молодих американських політиків на їх округах з юного віку, аби ті, коли будуть при владі, не зрадили Ізраїль.
Побачите – наступні місяці Єрмак буде робити все можливе, аби підтвердити Володимиру Зеленському свою незамінну експертизу по Америці. А коли наші відносини з США будуть повністю невідворотно провалені (Америка відмовить нам навіть продавати зброю), Єрмак скаже, що зробив все, що міг, і став жертвою своєї відданості Президенту Зеленському. І Президент йому сліпо повірить.
Наостанок – цитата зі статті Politico:
""Поведінка Єрмака може лише підбадьорити голоси в Республіканській партії та серед союзників Трампа, які прагнуть припинити підтримку України з боку США", – стверджує друга особа, обізнана з візитом.
"Усі тут, хто хоче відкликати підтримку і кинути Україну, у захваті від присутності Єрмака", – сказав співрозмовник."
Повна версія оригіналу статті Politico.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
