''Мовне'' питання як інструмент політичного розколу
На мою думку, парламент не повинен навіть ставити на розгляд антиконституційний законопроект "Про засади державної мовної політики", зареєстрований днями "регіоналами" КІВАЛОВИМ та КОЛЕСНІЧЕНКОМ. Сепаратистський документ закріплює штучний розподіл унітарної України – на російськомовну та україномовну частини. Цей документ є близнюком скандального законопроекту "Про мови в Україні".
Я вважаю блефом твердження, що метою законопроекту є створення умов для розвитку мов національних меншин у відповідності до Європейської Хартії регіональних мов. Законопроект лобіює виключно інтереси російської мови, оскільки встановлює 10%-відсотковий бар'єр для надання статусу регіональної мови. Це надасть переваги виключно російській мові, носії якої є найбільш численними через століття імперської політики русифікації етнічних українців та інших народів.
КОЛЕСНІЧЕНКО та КІВАЛОВ, які самі визнають, що російська мова набуде статусу регіональної в 13 з 24 адміністративно-територіальних одиниць України, – фактично намагаються розколоти державу навпіл. Через надання російській мові як регіональній практично таких же прав, як і державній українській, штучно буде законсервовано ситуацію в зросійщених східних та південних регіонах України.
Змушений нагадати про зауваження Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин та Венеціанської комісії, які зазначили, що буде-яке послаблення державної мови не відповідає духові Європейської Хартії регіональних мов, а просування регіональних мов та мов меншин не повинно здійснюватися за рахунок державної мови. Верховний комісар ОБСЄ загострив увагу на "втраті історичної рідної мови, мовній русифікації багатьох неросіян, домінуванні російської мови у ряді регіонів України через пригнічення неросійських мов органами радянської влади". Українська мова має непорушний статус єдиної державної у відповідності з Конституцією, і цей статус не підлягає будь-якому перегляду.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
