На порозі європейського дому
Україна потребує допомоги ЄС
Завтра в Києві відбудеться 20-й раунд переговорів щодо політичної частини угоди про асоціацію з Євросоюзом, де передбачаються масштабні заходи з приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів. Не дай Боже, щоб 48-мільйонна Україна стала заручником незважених політичних рішень!
Вчора близький до Кремля російський політик Дмитро РОГОЗІН в інтерв'ю ЗМІ на весь світ хвалився, що Росії вдалося зірвати процес євроатлантичної інтеграції України та Грузії. РОГОЗІН вважає власною заслугою, що обидві країни досі не є членами НАТО. Зрозуміло, що це заслуга не особисто РОГОЗІНА, а російської дипломатії та агентів впливу Росії, які 2008 року зірвали надання ПДЧ Україні. На відміну від сьогодення, 2008 року у нас все було гаразд з демократією. На чому ж зіграла Росія? На особистому конфлікті тодішнього прем'єра ТИМОШЕНКО та Президента ЮЩЕНКА та енергетичній залежності від російського газу Німеччини, Франції та Італії. Тепер посткомуністична Україна, яка 2008 року так і не отримала шансу в перспективі стати членом НАТО, не пройшла точку неповернення, через що знову опинилася на геополітичному роздоріжжі. Чи пустять її на поріг спільного європейського дому?
"Перспектива членства України в ЄС з'явиться тоді, коли в Україні буде побудована Європа", – заявив вчора Посол Німеччини в Україні Ганс-Юрген ГАЙМЗЕТ. Посол вважає, що українцям тепер "необхідно буде довести наявність бажання дійсно йти по європейському шляху". За його словами, "Україну розглядали, як країну, яка демонструє ознаки демократії та свободи", однак "тепер тягар доказів стає зворотним".
Хотілося б запитати європейських політиків, як вони собі уявляють швидку та безболісну побудову Європи в Україні, яка понад 300 років була в колоніальному рабстві у Росії, зазнавала політичних, мовних утисків, неодноразово переживала етнічні геноциди, знищення під корінь інтелігенції та політичної еліти? Час перебування українців в Російській імперії слід розглядати як важку та тривалу хворобу, після якої тільки-но починає пробуджуватися національний імунітет. 20 років незалежності триває складний процес формування єдиної національної спільноти, власної політичної еліти, громадянського суспільства. В цей складний та болісний процес активно втручається наш північний сусід, як це відверто визнав Дмитро РОГОЗІН.
Сьогодні участь 48-мільйонної країни поставлена в залежність від одної кримінальної справи. Переконаний, що обидві сторони зобов'язані проявити мудрість та зваженість при прийнятті доленосних для всього європейського континенту рішень. ЄС має підтримати Україну на шляху європейського розвитку, а українська влада – остаточно обрати європейський вектор, який не має альтернативи. Всі 20 років незалежності Україна демонструвала свою відданість європейському шляху розвитку, – і добровільно відмовившись від третього у світі ядерного потенціалу, й уникаючи громадянських сутичок всередині держави. Навіть розв'язання конфлікту під час "помаранчевої" революції 2004 року відбувалося європейськими шляхом, хоч державу в той час очолював екс-комуніст КУЧМА. Я переконаний, що Євросоюз не повинен тримати Україну на порозі європейського дому, посилюючи її залежність від імперської Росії. Знову хочу наголосити, що побудова Європи в постколоніальній Україні неможлива без підтримки самої Європи. Країни ЄС, які весь час пропонують Україні самостійно знаходити порозуміння з РФ, – щодо ціни на газ, Чорноморського флоту, ядерної зброї, – безупинно штовхають українців в обійми РФ. Нинішня російська влада не заспокоїться, поки Україна не стане частиною Російської імперії. То в яку демократичну гру бавиться Європа з Україною?
