Політика проїдання – ''фореве''?
За даними Світової організації торгівлі, імпорт в Україну минулого року склав 88,9 млрд дол. при експорті 82 млрд. дол... Через це Україна потрапила на 25 – з 30 місць серед найбільших імпортерів. З цього можна зробити лише один висновок: уряд не здатний проводити політику, спрямовану на підтримку національного виробника.
Попри багаторазові декларації українського уряду щодо ефективної економічної політики, на практиці все навпаки. В Україні проїдаємо на 6,7 млрд дол більше, ніж заробляємо. З іншого боку, в умовах кризи уряди розвинених країн, в першу чергу, до мінімуму зменшують дотування іноземного виробника – тобто купівлю іноземного товару, – та проводять політику під гаслом "роби, купуй своє". Тоді гроші не вивозяться за кордон, а працюють на національні економіки, – розвиток виробництва, створення нових робочих місць, наповнення внутрішнього ринку власним товаром. Найкращі результати така політика дала в Німеччині та США. Так, днями Wall Street Journal за даними діяльності 486 найбільших американських компаній констатував, що подолано найглибшу рецесію з часів Другої світової війни. Німеччина, завдячуючи політиці стимулювання попиту на національну продукцію (зокрема, автомобілі), подолала кризу раніше інших членів ЄС та нині фактично відновила свій експортний потенціал.
Всі резерви розвинених країн нині спрямовано на відродження національних економік. Показовим є суттєве скорочення військових видатків в США, Німеччині, Франції, Великобританії. Вивільнені кошти через комерційні банки під невеликий відсоток спрямовуються, – окрім іншого, на масовану підтримку малого та середнього бізнесу, який забезпечує 60-80% робочих місць та доходів. Уряди проводять заходи зі зниження податкового пресу на національне виробництво, а парламенти ліквідують законодавчі шпарини, які дозволяли великим компаніям уникати сплати податків. У Великій Британії, інших країнах ЄС кілька місяців тому парламенти підвищили податки на дорогі будинки та предмети розкошів. Увесь арсенал урядових заходів має на меті лише одне – нові стимули для національного виробника.
В Україні влада традиційно не бачить ні проблем української нації, ні проблем національного виробника. Показовим є той факт, що напередодні чергових виборчих перегонів економічних дискусій, як краще облаштувати українське життя, ми також не чуємо. Знову бачимо, купуємо та їмо все більше іноземного, – бо все українське в Україні традиційно не у "фаворі". Тому і панує у нас політика проїдання, а не політика процвітання.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
