Податок на багатство у виконанні влади – це така ж профанація, як і комунізм
Інакше як профанацією не назвеш законопроект про податок на багатство та предмети розкошу, який уряд днями зареєстрував у парламенті, виконуючи вимоги МВФ. За рахунок найбагатших уряд обіцяє поповнити бюджет аж... на 500 млн грн. (62,5 млн дол.). Порівняно з обіцянками двомісячної давнини, планку бюджетних доходів від податку на багатство знижено на 300 млн грн. Мабуть, уряд переймається тим, щоб не збідніли українські мільярдери – лідери найвпливовіших міжнародних рейтингів.
Законопроект залишає безліч шпарин для уникнення податку на багатство. Приміром, фізичні особи в разі придбання авто, гвинтокрилів, літаків, дорогоцінностей, антикваріату, пароплавів тощо – мають можливість уникнути сплати податку на багатство, оформивши це добро на юридичну особу, – приміром, на українське підприємство-банкрута. Оскільки в Україні, незважаючи на пропозиції УНП, доходи не декларуються разом з видатками, то у заможних зберігається широке поле для "фіскального" маневру.
Уряд запроваджує суто українське фіскальне ноу-хау: замість ринкової вартості, майно, що підлягає оподаткуванню, – будинки, особняки тощо – оцінюватимуться... в метрах. У Португалії, приміром, податок на розкіш платять власники будинків вартістю від 100 тис євро, у Великій Британії – від 300 тис євро. В Україні ж... з площі більше 500 кв м. При цьому, будинок може знаходитися, приміром, в депресивному регіоні та не вартувати й ламаного гроша. З іншого боку, в Києві чи Львові приватні особняки в престижних кварталах, вартістю від 1,5 млн доларів і площею до 500 кв м взагалі не підлягатимуть оподаткованню.
Суто символічним пропонується зробити й обсяг оподаткування розкішного житла – 2% від мінімальної зарплати за 1 кв м при площі квартири, що перевищує 200 м або будинку більше 500 кв м. Тобто, за 1 кв м розкішної площі прийдеться сплатити близько 20 грн. Податок на "палац", що матиме площу, приміром, 501 кв м, обійдеться на рік близько 1 тис доларів. В цивілізованих країнах над такими обсягами податку для заможних просто сміялися б. Для порівняння, – у Франції за будинок вартістю 7,5 млн євро довелось би сплатити близько 20 тис євро податку, а у Великій Британії – майже в 180 тис євро. Навряд чи наші олігархи бідніші за закордонних.
Податок на яхти, пароплави, гвинтокрили, літаки олігархи навряд чи будуть сплачувати, бо оподатковуватиметься лише те добро, що буде зареєстровано в Україні. Між тим, зазвичай заможні особи реєструють такі "іграшки" закордоном. Приміром, в Росії за даними ЗМІ зареєстровано всього 4 яхти при реальній кількості, принаймні, в 100 разів більше. Зрозуміло, що в Україні ситуація не краща. Навіть ті "недалекоглядні" власники, які все ж таки зареєструють свої яхти, пароплави, гвинтокрили на українській території, сплатять у відповідності із законопроектом лише одноразовий податок – в момент їх придбання або ввезення в Україну. Однак в цивілізованих країнах таке оподаткування є щорічним. Приміром, в країнах ЄС починаючи з ваги в 1000 кг, власник сплачує 1,5-2 євро за кожен 1 кг літака та відповідно 3 євро – гвинтокрила. При цьому, вартість портової зупинки яхти залежить від її довжини, – тобто стоянка може обійтися від 80 до 1000 і більше євро на добу. В законопроекті уряду все це не передбачено.
Ще одна дивина: законопроект пропонує не обкладати податком, приміром, літаки та гвинтокрили, що вже були у споживанні, але не передбачає в цій справі ніякої диференціації. Тобто олігарх, що придбав неновий "Боїнг", не сплачуватиме ні копійки в держбюджет, – мовляв, це ж "секонд-хенд"!
Змушений нагадати уряду, що в більшості країн ЄС, на відміну від України, окрім податку на розкіш, діє прогресивна шкала оподаткування, щоб перерозподілити доходи багатих на користь суспільства. Так, у Великій Британії та Німеччині мінімальна ставка податку на доходи складає 20%, а максимальна перевищує – 50%, в сусідній нам Польщі – від 18% до 30%. За інформацією Організації економічного співробітництва та розвитку, 10% заможних громадян Франції та Німеччини забезпечують 33,3% всіх податкових надходжень, а Італії – більше 40%. В пострадянських країнах все навпаки, – приміром, 1997 року найбідніші росіяни – тобто 90% населення -сплатили 92% очікуваних податків, а 10% заможних – всього 16,7% від того, що мали б віддати. Україна, на жаль, в чергове мавпує Росію. Залишається констатувати: якщо податок на багатство запроваджуватиметься такими темпами та з такими законодавчими "прогалинами", то цей податок стане такою ж профанацією, як в свій час побудова комунізму.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
