І знову за рибу гроші
"Турбоатом" віддають в обмін на обіцянки газових знижок
В чергове уряд, який представляє інтереси найбільшого українського капіталу та мав би діяти в інтересах української економіки, приймає безглузді рішення. "Турбоатом" – найбільший на пострадянському просторі виробник турбін для ТЕЦ, АЕС, гідроелектростанцій, ФДМ пропонує продати наступного року. Як і зазвичай, головним учасником приватизаційного конкурсу буде російський капітал. "Турбоатом" – це тільки перше підприємство зі списку 1200 стратегічних підприємств, що уряд кілька місяців тому виключив зі списку тих, що не підлягають приватизації.
Продати 75,22% акцій "Турбоатому" російському капіталу – це на порядок посилити енергетичну залежність від Росії, яка завжди оберталася для України політичним кріпацтвом. Як зазначають експерти, підприємство залишається унікальним для країн СНД. РФ так і не змогла створити власне виробництво з такими високими технологіями.
Абсолютно безглуздим є пояснення чиновників для "Комерсанта", що, мовляв, "Турбоатом" продадуть Росії, щоб створити сприятливе тло для переговорів щодо газових знижок. Щоб задобрити російських колег, наші урядовці пішли їм назустріч, "як щодо Митного союзу, так і продажу стратегічних підприємств", – вочевидь, тих самих 1200, які виключені з "забороненого" списку. Хотілось би запитати в українського уряду, чому більше 10 європейських держав, які цього року домоглися перегляду газових угод та зниження ціни від "Газпрому", не пішли шляхом угодницької політики? Як засвідчив їх досвід, загроза реальних судових позовів в Стокгольмський арбітраж є значно ефективнішим засобом впливу на Росію, ніж безглузді компроміси української сторони протягом 21 року незалежності, – як-то здача стратегічних галузей та частини національного суверенітету. Щодо Митного союзу, то всьому світу давно вже зрозуміло, що проект Путіна – це російська пастка, де Україна втратить перспективи європейського розвитку, а українські фінансово-промислові групи – і владу, і майно.
Облудною є й економічна мотивація українських урядовців, – мовляв, "Турбоатом" продають, щоб покрити дефіцит держбюджету-2013 – більше 50 млрд. грн. Це державне підприємство минулого року отримало дохід близько 2 млрд грн., й за хорошого менеджменту могло б збільшити його в кілька разів. Тобто "Турбоатом" є постійним та потенційно перспективним джерелом доходу для українського держбюджету. Продавати "Турбоатом" Росії – це, як в прислів'ї, міняти бика на індика.
Росія також декларує плани спільного використання українських стратегічних підприємств. – мовляв, це взаємовигідний крок з точки зору виходу на міжнародний ринок та ринки СНД – і в ядерній енергетиці, і в сфері енергетичного машинобудування тощо. Мовляв, в цю схему повною мірою вписується і продаж "Турбоатому" російським компаніям, й деяких інших з 1200 стратегічних підприємств. Якщо вже говорити про створення СП, то Росія повинна піти на симетричні кроки, – Україна має отримати доступ до контрольного пакету акцій російських стратегічних підприємств – "Газпрому", видобувної газової галузі, авіапрому, ядерної енергетики, космічної галузі РФ тощо. Тоді це будуть паритетні стосунки. Сьогодні ж замість економічної стратегії у пошуку короткотермінових фінансових ресурсів для латання безлічі бюджетних дірок дії українського уряду все більше нагадують відоме прислів'я: "Тату, годі торгувати, бо вже нічим здачу давати".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
