Газотранспортний консорціум: політика "двох стільців"
Влада моститься сісти повз обидва стільці
"І нашим, і вашим", – політика української влади щодо створення газотранспортного консорціуму залишається традиційною. Заяви Президента й урядовців свідчать, що досі не визначено, кого буде обрано партнером по консорціуму, – ЄС чи Росію. Ігри української влади навколо "двох стільців" традиційно завершуються невдалим кульбітом, – здачею стратегічної власності на користь Росії.
Українська влада, як і зазвичай, проголошує двозначні заяви, які Захід сприймає як свідчення, – мовляв, права рука не знає, що робить ліва. Напередодні саміту в Брюсселі Янукович висловив сумнів в доцільності членства України в європейському Енергетичному співтоваристві, оскільки організація не захищає українські енергетичні інтереси. Як відомо, саме Росія вимагає, щоб Україна вийшла зі складу Енергетичного співтовариства задля створення двостороннього газового консорціуму. Бо ж Росія не визнає Другого та Третього енергопакетів ЄС, які забороняють суміщати функції видобутку, транзиту та продажу газу, – тобто за правилами ЄС росіяни не зможуть контролювати газотранспортний консорціум на українській території. Заява Януковича свідчила на користь вибору Росії в якості остаточного партнера. До того ж, Президент підкреслив, що "крім Росії ніхто не дасть гарантії прокачки реальних обсягів газу".
Однак відразу після саміту в Брюсселі з'ясувалося, що міністр енергетики Ставицький нічого не чув щодо виходу України з Енергетичного співтовариства. Навпаки, за його словами, таке питання навіть не обговорюється. Більше того, в Брюсселі підписано меморандум про зацікавленість ЄС в модернізації української ГТС та створенні тристороннього консорціуму. За словами міністра, в Києві відбудеться масштабний круглий стіл за участі ЄС, США, країн Середньої Азії, Азербайджану.
Вимушений застерегти владу, – незрозумілі міжнародній спільноті кульбіти навколо стратегічного об'єкту геополітичного значення тільки шкодять іміджу та перспективам України. "Підкилимно" переграти російський "Газпром", який має величезний досвід політичного лобізму в СНД та ЄС, – Україні ще ніколи не вдавалося. Геополітична невизначеність української влади щодо партнерів по консорціуму може завершитися тільки одним: поглинанням української ГТС "Газпромом" за білоруським сценарієм, – за борги через найвищі в світі ціни на російський газ, а також остаточним спустошенням трубопроводів через запуск обхідного "Південного потоку"... І українській владі щодо цього не треба мати найменших сумнівів. Україна може протиставити тиску "Газпрому" лише абсолютно чітку та прозору позицію, – як член Енергетичного співтовариства при створенні консорціуму діяти у відповідності з вимогами ЄС. Лише в цьому разі її позицію буде підтримано європейською спільнотою, а будівництво обхідного "Південного потоку" з великою вірогідністю призупинено. Все інше, як кажуть, – від лукавого.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
