П'яні в храмах
Хоч із запізненням пишу цей блог, адже Пасха минула ще 27 квітня, однак ця тема лише частково стосується світлого дня Христового Воскресіння. Вона стосується передусім того, що українська нація поступово спивається.
Всенощна у Кафедральному Свято-Преображенському соборі УПЦ-МП в Кривому Розі. Час приблизно опів на першу годину ночі. Священники радісно вигукують раз-по-раз "Христос Вескресе!", читають молитви старослов'янською мовою, нею ж виспівують тропарі з кондаками.
Поруч зі мною опиняється чоловік років 50-ти. Після кожного вигуку "Христос Воскресе!" він не своїм голосом реве на весь храм "Воістину Воскресе!". Спершу я думав, що це соліст місцевого хору, лауреат оперних конкурсів, де треба волати без гучномовців на багатотисячний зал. Проте згодом гучність голосу, хитання постаті й осоловілі очі навели на сумний здогад – чолов'яга був п'яний.
Собор, як і інші церкви в місті, тієї ночі безумовно охороняли правоохоронці. Вони були як поза межами собору, так і всередині. Те, що вони протягом всенощної дійсно "відсікали" п'яних від потрапляння до храмів, стало зрозуміло опів на четверту, коли всенощна літургія закінчилася.
Одразу ж на порозі перед широко прочиненими дверима опинився молодик із пластиковою літровою пляшкою пива у правій руці. Перехрестився пляшкою пива і увійшов до Собору – свічку закортіло поставити. За ним зайшов іще один, хитаючись. Далі ще інший із осоловілими очима. Наступний – хлопець років 25-ти теж із пляшкою пива у руці буквально влітає до Собору, взагалі не хреститься, але що є сили кричить на весь просторий зал: "Христос Воскрес!" Ясна річ ніхто йому не відповідає, аби не провокувати на чіпляння. Відповідь хлопцеві й не треба, він продовжує вголос розмовляти чи то сам із собою, чи то звертаючись сп'янілим розумом до Бога:
- Как я ненавижу эту страну! (рос.)
Якась бабця, з тих, що прибирають у храмі, чистять підсвічники, збирають згорілі свічки, робить цьому хлопцю зауваження, мовляв, не слід кричати в храмі. Ех, як налетить той на бідну бабцю!!!
- Слышь, бабка! Ты че – офигела! Ты шо не поняла, на кого хвост подняла... (рос.)
І так далі в тому ж дусі. Люди довкола намагаються чемно заспокоїти п'яного, їм це вдається хвилин через п'ять.
На дворі люди святять пасхальні кошики із крашанками і писанками, м'ясами і ковбасами, хріном і випічкою. Але є і такі, хто впхнув до кошиків пляшки... горілки. Священники наказують прибрати їх геть. Але наші люди хитрі. Один чоловік після освячення відходить убік, дістає з кошика, з-під вишитого рушника півлітрову скляну баночку із прозорою рідиною, схожою на воду. Знімає з баночки поліетиленову кришку і великими ковтками сьорбає цю рідину. Була четверта година ранку. Україна розговлялась. До шлунків лилося пиво, самогон і горілка.
