Жінка, як смітник
В одному з міст в українській глибинці біля перукарні стоїть смітник у вигляді... жінки. В цього гіпсового бюсту відтято черепну коробку, отже жіноча голова слугує сміттєзбиральником.
Коли я це побачив, отетерів. Всім нам доводилося бачити величезну кількість різноманітних сміттєзбиральників, але щоб комусь спало на думку виконати це у формі жінки та ще й відрубати їй півголови...
Заходжу до цього провінційного "салону краси", до якого кличе відтята красива голова. Зо п'ять жінок середнього віку куняють в очікуванні охочих підстригтися, зробити зачіску або манікюр з педікюром.
- Скажіть, чому у вас на вході стоїть сміттєва урна у вигляді жінки? – запитую їх. – Жінка – це ж наше, вибачте, все!
- Значіт так, мужчіна! Ви – нє пєрвий! – відповідають вони.
-?
- Ну, собствєнно, перед вами вже одна жінка в нас питала, шо це таке.
- І?
- А ми нічого з цим зробити не можемо! Цей смітник нам подарували! – підвищують вони тон. – Тобто не всім подарували, а тільки нашій начальниці, – пояснили працівниці.
"Гаразд", – розмірковую собі. – "Подарунок – так подарунок. Вже добре, що це не самі жінки поставили тут на загальний огляд таку образливу для самих себе санітарну річ"
- А начальниці зараз нема, тому заходьте її питати якось іншим разом... – додали жінки.
- А взагалі, це ж образливо, навіть принизливо для жіноцтва – смітник у вигляді жінки, чи ні? – намагаюся викликати в них відчуття, що є добре, а що є недобре.
- В принципі, так... – зітхнули жінки в українській глибинці. – Але ми ж вам, мужчіна, всьо равно кажемо: ви – не перший! Так шо, хай ото буде, як є!