Я маю право мати право навіть без Karpachovoyi.
Пам'ятаю, коли 9 березня в Києві, ще тоді, за "кучмівського" демократичного режиму, заарештовували студентів лише за те, що вони сідали на потяг до Львова з державною символікою після опозиційних демонстрацій. І тоді, лише двоє депутатів Стецьків і Чорновіл їздили по всіх райвідділах Києва та витягали побитих дітей. З того часу я запам'ятав Карпачову, з якою говорив по телефону і це була найдостовірніша інформація про те, що насправді відбувається із рештою заарештованих. Насправді така посада, як уповноважена з прав людини, це такий собі індикатор. Це завжди непідкупна істина, яка не має політичного забарвлення і незалежно від політичної ситуації ця людина стає на захист прав та свобод громадянина. Такий інститут є необхідним. І єдине, що самостверджує цю людину – це неперевершений особистий авторитет, перед котрим не може встояти жоден високопосадовець цієї держави.
Чому саме зараз я про це пишу? Тому що, на мою думку, вельмишановна пані Карпачова втратила цей авторитет і нашим громадянам терміново потрібна людина, яка зможе безапеляційно захищати їх права перед свавіллям будь-якої влади і не тільки. Переконав мене у цьому сюжет, де пані Карпачова захищала бідного та хворого пана Рудьковського від переслідувань влади. Такого фарсу вже давно не було. Видно що всі програші регіоналів не пройшли даремно і організовувати піар підтримку фахово вони навчились добре. Посадити чоловіка, який нещодавно доводив, що наші, не гірші їхніх "джеймс бондів", гонорово роз'їжджав на Астон Мартін та літав за державний кошт в Монте Карло, в інвалідний візок в залі судових засідань. Може й гріх на душу беру, але так це все нагадує сюжет відомого фільму "Хвіст махає собакою", де режисери вміло монтували сюжет про маленьку дівчинку з кошеням за пазухою, яка ховається від ворожих перестрілок, у одному із ангарів телестудії, щоб викликати жалість до вигаданої війни в Боснії у фанатичних телеглядачів. Ну що ж тут поганого, що нарешті хоч когось, хто запідозрений у розкраданні державного майна приволокли до суду? Чого ж боятись, якщо ти ні в чому не винен? Навіщо це рекламувати на всю державу? І до чого викликати жалість? До поїздки в Монте Карло чи до Астон Мартін? Треба хоч трохи знати міру. І в тому всьому фарсі бере участь Карпачова і, насправді, не відомо чиї інтереси вона захищає: Рудьковського чи громадян України, які позбавлені можливості їздити до Монте Карло з Сашою Ніколаєнко. Ми ж також маємо право на це.
Найбільш показово це в час, коли у Львові, як завжди, з нікому не відомих причин вибухнув будинок в центрі міста, і вже на цей час двоє людей втратили право на життя, а решта поневіряється по дешевих готелях. Не чути голосу захисника на захист постраждалих, які, підозрюю, роками будуть добиватись справедливості. Ніколи ж Львівгаз чи подібна структура не може бути в чомусь звинувачена. Ми вже звикли, що з такими структурами судитись як із Microsoft, тобто хіба заради задоволення від процесу.
Пройшло декілька днів і на славнозвісному курорті Славське, на горі Тростян загинув чоловік, який приїхав на відпочинок з Києва, від переохолодження лише тому, що рятував свою доньку, яка топилася посеред лижної траси. Напевно це єдиний курорт в світі, де розташовані відкриті водяні резервуари посеред лижної траси! І що ви думаєте, спортивний комплекс "Динамо", який заробляє на цій горі, заперечує свою причетність до цієї трагедії. А на всі перевірки, які попередньо здійснюються перед запуском сезону, "динамівці" нікого не допускають через те, що ця база належить МВС. Можливо настане час коли знайдеться в тій державі сила, якою б все ж мала бути влада, і забере один із найкращих в державі лижних спусків від недолугого господарювання "мєнтів", котрі лише хамовито на цьому заробляють. Тобто чергова пастка, немає винних у смерті гостя із Києва, що приїхав відпочити на Львівщину, родичі ще довго оббиватимуть пороги. Такі ситуації для звичайних людей стають безвихідними і потребують допомоги від незалежних інституцій, якою і має бути уповноважений з прав людини. А в цій країні випадків безліч: гірники, які гинуть щороку у несправних шахтах, притулки, в яких помирають маленькі діти від неймовірно поганих умов, чиновники, які вимагають хабарі за свій підпис, громадяни, які страждають від недолугих політиків, що існують за державний кошт і не здатні навіть зібратись на сесійне засідання, що є чи не єдиним їх обов'язком, зрештою вояки УПА, які отримують замість пільг відповідь від СБУ про те, що з них не зняті звинувачення у вбивстві громадян СРСР і це вже за другий десяток років існування незалежної України, за яку вони і боролись.
Ми так потребуємо справжніх авторитетів, котрі зможуть вміло захищати наші права, та не займатись примітивним політиканством. Вірю, що такі люди є...
yurko
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
