Як два пальці...
Вперше завжди важко. Вдруге і надалі – як два пальці об асфальт. Це я про розпуск Верховної Ради України Президентом України. У 2006-му Віктор Ющенко не наважився розігнати парламент, коли соціалісти долучилися до регіоналів і комуністів і створили "антикризову коаліцію" (пізніше перейменовану на "коаліцію національної єдності"). Сміливості набирався цілий рік, і лише у квітні 2007-го наважився.
Причому надійного юридичного підґрунтя в тому указі, м'яко кажучи, бракувало. То ж довелося потім ще три аналогічні документи видати, аби все ж таки остаточно розігнати Раду. Тоді вже жартувати почали про "Повне зібрання указів Президента України про розпуск парламенту".
Тепер у 2008-му Віктор Ющенко дібрав смаку. Тому усі стережіться: якщо до 13 вересня БЮТ і НУНС не помиряться і коаліція остаточно припинить своє існування, у Секретаріаті Президента почнуть ретельно відраховувати 30 вирішальних днів, а паралельно – готувати указ "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VI скликання".
Гарант демонструє силу і знову повісив над усіма Дамоклів меч розпуску. Тож у середині жовтня можна чекати оголошення про нові дочасні вибори. І чомусь мені видається, що це таки станеться. Бо для примирення Секретаріат Президента має публічно вибачитися перед Тимошенко за звинувачення у державній зраді, а БЮТ має припинити товаришувати з регіоналами задля нейтралізації Ющенка. І перше, і друге – навряд чи можливе.
Отже залишається розгін Ради. Або нова коаліція між ПР і БЮТ. Точно кажуть: у політиці не буває вічних ворогів:)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
